fbpx
Виходить я помилилася, а інші мали рацію. Я хотіла бути для Володі коханою жінкою, а стала для нього матусею
Мені завжди подобалися чоловіки старші від мене. У них є життєвий досвід, вони відбулися, як особистості. Та й цікавий мені був весь процес упадання за мною. З такими
Вадик, єдиний, з ким Орися хотіла бути, кого кохала усім серцем, між іншим якось сказав: «Не бути нам разом, Орисько! Я в бідноті жити не хочу. Женюся на жінці з хатою»
Орися була дівкою видною. Хвилясті коси кольору міді та ясно-голубі очі притягували погляди не лише юнаків, а й дорослих чоловіків. Та всі вони їй були байдужі. А Вадик,
— Я все про тебе зрозумів. – говорив жорстко син, – Ні дня більше не витрачу на тебе. Ти маніпулятор,  і все життя з мене мотузки вила. Можемо зідзвонюватись інколи, але далі вчись жити сама без оцих «Ой синку поможи, бо нікому»
— Я все про тебе зрозумів. – говорив жорстко син, – Ні дня більше не витрачу на тебе. Ти маніпулятор,  і все життя з мене мотузки вила. Можемо
Віталій довго не панькався поклав перед дівчиною каблучку і список із 60 вимог. «Якщо ти згодна слідувати всьому тому, що тут написано, я візьму тебе за жінку». Дівчина спочатку отетеріла, але попросила 24 години на роздуми
Віталій довго не панькався поклав перед дівчиною каблучку і список із 60 вимог. «Якщо ти згодна слідувати всьому тому, що тут написано, я візьму тебе за жінку». Дівчина
В інші палати відвідувачі до рідних ходять постійно, хоч і не можна зараз, і важко домовитися, а я опинилася зовсім нікому не потрібна. І гірко так від того, що і поділитися ні з ким. Як бачите, звичайна болячка може виявитися серйозною перевіркою на любов родичів
Ніколи не думала, що відчую себе нікому не потрібною. Я не самотня бабуся, якщо що. Я заміжня жінка, дітей, правда немає, але в домі у нас рідко буває
— Я більше не можу так, – говорить Маринка плачучи, – він прикривається дітьми. А я тоді кого виховую, не його дитину? прийде пограється і знову до тієї, бо хоч не кохає, а дітей не хоче залишати. Що ж мені робити?
— Я більше не можу так, – говорить Маринка плачучи, – він прикривається дітьми. А я тоді кого виховую, не його дитину? прийде пограється і знову до тієї,
«— Приховувати не стану: вірним лиш тобі ніколи не буду. Я кохаю тебе, але і інші жінки також мене цікавлять. Якщо згодна, – сказав Петро, – Завтра ж ідемо подавати заяву до РАЦСу.» Мама порадила, аби я погодилась, лиш не уточнила, що пораду дає вона, а жити з невірним чоловіком буду я
«— Приховувати не стану: вірним лиш тобі ніколи не буду. Я кохаю тебе, але і інші жінки також мене цікавлять. Якщо згодна, – сказав Петро, – Завтра ж
Всі свої дев’ять років Петрик прожив в селі з бабусею, дідусем і мамою. Про тата ніхто ніколи в їхній родині не розмовляв і коли, одного разу Петрик все-таки запитав свою маму, чому у нього немає тата, вона нічого особливого не вигадувала
Сказала просто, що він їх покинув, коли на світ з’явився Петрик. На цьому всі Петрикові питання про батька і закінчилися. Він подивився тоді на маму і не по-дитячому
Незнайомець з’явився на порозі їхньої оселі в суботу під обід. Статний чоловік з сивиною і глибокими, як на його вік, зморшками. Запитав, чи проживає тут Ніна. Орися здригнулася. – Проживала. Давно, – відповіла, розглядаючи непроханого гостя
Вона ступила на шкільне подвір’я. Елегантна, вишукана, впевнена. У модному червоному капелюшку. В сірій стильній сукні. Розирнулася довкола. Шукала своїх однокласників. Нікого не бачила п’ятнадцять років. І ось
«На холодильнику лежить лист тобі, прочитай, будь ласка». Я подумала, що це, напевно, список покупок для якогось особливого рецепту на вечір. Ти, напевно, не встигаєш заскочити в магазин. Я інстинктивно потягнулася рукою до холодильника. Це був аркуш паперу. Цілий великий аркуш паперу формату А4, написаний твоїм почерком. Нічого не розуміючи, я почала читати
Стояв тихий теплий вечір. У повітрі не відчувалося нічого тривожного. Ти повинен був повернутися, як зазвичай, після 18:00, прямо з офісу. П’ятницю ми зазвичай проводили тільки вдвох. Келих

You cannot copy content of this page