fbpx
Сестра тільки в кімнату зайшла і одразу давай обурюватись, мовляв. що то ми тут удвох робимо. Славко, який саме розетку ремонтував дивиться на неї нічого не розуміючи, а я стою із віником ні в сих, ні в тих
Шість років тому я залишила роботу перспективну і мусила їхати до мами своєї в
Мама мені завжди казала, що коли я виросту, я все зрозумію, яка вона бідолашна, який неправий батько, що вона не вільна через мене, я часто нездужала, не пускала її на роботу і все в такому дусі. Але сталося протилежне
Мені 25 років. Стосунки з мамою не дуже добрі. Ми ніби більше не сваримося,
Я не могла повірити, що моя подруга таке мені каже в обличчя! Я ж їй по секрету розповіла, а вона тепер каже, що я маю їй гроші «позичити»
Ми з Вірою дружимо з училища і разом вже років двадцять як працюємо на
Мар’яна не розуміла, чому це їхнє спільне фото з чоловіком так їй муляє. Вони ж тільки недавно зійшлися і він майже прийняв її доньок. Гарно залицявся, та й зараз ще приносить каву зранку
Вона придивлялася до себе, наче ще гарна, хоч і сорок на носі. Чоло прикрила
Домовлятися – моя робота, тому домовитися з дружиною мого коханого не було ніяких проблем. Розумієте, тут тільки вірно треба розставити пріоритети і людина сама буде щаслива від того, що віддасть вам непотріб.
Звичайно, що Арсен чудовий і добрий, з ним весело і комфортно. Але він вже
Мені аж в голові паморочиться від цих гойдалок: від дружини до мене, від мене до дружини. Але ж при цьому, що він казав – от що мені спокою не дає
Я не крала чоловіка з родини, ні. Михайло розлучився з Лізою десь через два
Повернулася від доньки з гостей і таке враження, що у мене пів голови вже посивіло, а волосся й дотепер дибки від почутого і побаченого. Як мені тепер жити – ось питання
Я люблю доньку дуже сильно і завжди любила та жила заради неї. Але те,
Коли моя тридцятирічна донька їхала на весілля до співробітниці, я звісно надіялась, що там вона знайде свою долю. Однак, бажання моє. проти мене і повернулось. Хотіла я зятя, а доні долю, але ж не такою ціною
Коли моя тридцятирічна донька їхала на весілля до співробітниці, я звісно надіялась, що там
Я принесла на Івана квіти, запалила свічку і думаю, чого ж то життя так повернулося до нас? Якби не його дружина, то ми були б щасливі. А тепер його нема і мій час близько, та й дружина його теж самотня. То чи треба було так все тоді крутити
Ми з Тамарою були подругами, нерозлийвода. Разом в школу, разом на танці і разом
Чоловік мій таке витворив, що я вже й сама рада, що він колишній. Але мене в голові не вкладається, як так можна було повестися. Ти ж батько, який-не-який!
Ми з Романом тяжко розходилися, вірніше я те все тяжко переживала, а він зібрав

You cannot copy content of this page