fbpx
Я заміжня п’ятий рік. Відразу з’їхалися і почали жити на орендованій квартирі. Було очевидно, що рано чи пізно доведеться і про своє житло думати, але на початку стосунків питання гостро не стояло. Ну це я думала, що доведеться. Чоловік просто жив на орендованій квартирі і питання купівлі свого житла не порушува
Я заміжня п’ятий рік. Відразу з’їхалися і почали жити на орендованій квартирі. Було очевидно,
Того дня я прокинулась ще о четвертій ранку. Тихцем, аби не розбудити маму, одяглась і вийнявши чемодан із речами з-під ліжка, вийшла із квартири. Двері зачинила максимально тихо, адже не хотіла сцен які б мам мені влаштувала. того дня я не тільк її одну залишала, але й свою бабусю. яка потребувала догляду. Я вчинила дуже не гарно, але то був єдиний порятунок для мене
Того дня я прокинулась ще о четвертій ранку. Тихцем, аби не розбудити маму, одяглась
Їхала на заробітки свого часу, аби швидше добудувати наш із чоловіком будинок. П’ять років працювала на собі економлячи, а повернулась і дізналась, що мій чоловік уже одружений з іншою, навіть дівчинка у них з’явилась
Їхала на заробітки свого часу, аби швидше добудувати наш із чоловіком будинок. П’ять років
Навіщо Ганні Іванівні здався місцевий гультяй Федя? З таким питанням село лягало і вставало кілька днів
Ганну Іванівну всі знали, як вчительку зарубіжної літератури, яку скерували в село і вона
Чоловік знову відсунув страву, бо не збирається вдруге за день їсти картоплю. – Я м’яса хочу, ти можеш це зрозуміти чи ні? Я не маю сили працювати на роботі, на одній картоплі!
– Мироне, підлива з фаршем, – намагалася вгамувати я чоловіка. – І що? Мене
Я почала пригадувати скільки ж ми років вже не живемо разом як подружжя. Напевно три чи й більше! Що ж тепер робити
Подруга мені телефонувала разів з десять, тому я зрозуміла, що щось нагальне. – Світлано!
Вдовою я стала в двадцять вісім років і просто не знала як жити далі
На дворі дев’яносто п’ятий рік, з зарплати у мене тільки назва, чотирирічний син на
Перед тим як переїхати до нареченого ми обговорювали тему пропозиції. Володя обіцявся її зробити, бо я не хотіла просто жити разом, а зараз “з’їжджає”
Дуже сильно заплуталася у своїх стосунках. Володі 25, мені 28, разом ми вже два
Я побачила Вадима на пероні і одразу його впізнала, хоч і пройшло п’ятнадцять років! Швиденько розвернулася і пішла в протилежну сторону, молячись, аби він мене не побачив
– Оля! Оля Музиченко!, – я чула знайомий голос і мало не бігла, але
Листи приходили чи не щотижня, а потім прийшла і фотографія – мій чоловік обіймає жінку з очима, які густо обведені чорним олівцем
Я сиділа на лавочці і поглядала на онучку і її нову знайому, а чи

You cannot copy content of this page