– Старе кохання не іржавіє?! – підморгнув мені колишній одногрупник Юрій, якого я випадково зустріла через двадцять років після закінчення навчання і запитала його про Сашка, єдиного хлопця в моєму житті, якого я по-справжньому кохала й не змогла видалити з серця, хоч мала свою родину
– Старе кохання не іржавіє?! – підморгнув мені колишній одногрупник Юрій, якого я випадково
– Та що вона вміє? Їсти зварити? Та такого наварить, що тільки свиням вилити можна! А якби не розбудили, то спала б до полудня!
Ця історія почалася з того, що я, незважаючи на протести своїх батьків, все ж
Панночка зайшла в мій кабінет, мало не з ноги двері відчинивши. Стала вся така гарна, юна і впевнена в собі. Мені прямо сльози на очі і то від сміху. Я ж прекрасно знаю, що вона мені зараз буде говорити. Сама колись от так стояла перед першою дружиною свого чоловіка
Панночка зайшла в мій кабінет, мало не з ноги двері відчинивши. Стала вся така
Отримавши сповіщення про те, що її адресу прямує посилка Маринка аж закружляла кімнатою. Подумати тільки – 40 кілограмів. То ж скільки усього сестра наскладала зі своєї Канади? Там же може бути все що завгодно. А гроші, гроші теж будуть?
Отримавши сповіщення про те, що її адресу прямує посилка Маринка аж закружляла кімнатою. Подумати
Та я сама, як нареченого побачила, то мало не впала, а що вже про чоловіка казати, я вже раділа, що він краватку в руках не тримав. А донька наче нічого не помічає, що ми з батьком геть такого шлюбу не схвалюємо
Я думала, що ми витратимося на доньчине навчання, а там якось буде, бо я
Завжди важко повністю зрозуміти сімейні стосунки, особливо коли мова йде про таких різних людей, як я і моя сестра Віра. Хоч вона мені рідна сестра, я досі не розумію, чому маю брати на себе відповідальність за її рішення і помилки
Віра завжди жила добре, вела красиве і забезпечене життя, і ніколи не цікавилася, як
Коли невістка таке учинила, то я вже думала до неї подзвонити, бо таке мені жалі серце стискали, що я й заснути не могла. Як так вчинити з моїм сином, він їй, що кіт? Та що вона без нього вартує, а таке зробила!
То була п’ятниця, ми з чоловіком вже собі полягали, як в двері дзвонять. Пішов
Я дуже хотіла аби донька вийшла заміж, скільки свічок я ставила, скільки Служб я наймала, скільки на колінах молила Бога за таку радість. Але мені й думки не прийшло, що все так обернеться, що я буду таку людину перепрошувати через своє бажання!
Донька у мене єдина, їй тридцять років, але вона ніяк не може вийти заміж.
Як сьогодні пам’ятаю, як бабуся схилялася наді мною зі своїм вічним невдоволенням: – Ну в кого ж ти така вдалася? Ні обличчям, ні статурою не вийшла! Наче чужу дитину підкинули! Як тебе тепер заміж видати?
Мама зітхала й хитала головою, переконуючи себе, що з часом із мене все ж
Ситуація продовжується вже в третьому колективі і я розумію, що то вже якась закономірність, яка мені не до душі. Коли й розмова мало не аналогічна повторилася, то я про все розповіла чоловікові, а він тоді каже: – Звільняйся
– Як через таке звільнятися втретє, – кажу я йому, – Може, й справді,

You cannot copy content of this page