Кілька місяців тому мама пережила приступ і відтоді відмовляється жити у своїй квартирі. Я
— Вона тебе ще трішки, і до жебрацької торби доведе, – каже мені Давид,
Батьки мого Андрія були начальничками, як то зараз кажуть і хату собі будували найвищу
Як він тут схибив – я не знаю. І то з самого початку було
Ми все життя з сином прожили в однокімнатній квартирі, якось заскочили майже в останню
Не міг Петро вибрати між мною і Мариною дуже довго. Я б сказала, що
Справа в тому, що у мене подруг не було від слова зовсім, адже моїм
– Що ти взяв? Ні до чого прикластися не може, нічого не розуміє, ні
Якось був взявся грати, то цілу зарплату там міг спустити. Я тоді сказала, що
– Та ти йому виварюєш, бо чоловіка не маєш. Може, пора вже й про