anna

Донька зателефонувала сама, тож я була стривожена, аби чого не сталось. Ніна добре знала, що я працюю і що розмовляти можу лиш тоді, як вільна, тож справа повинна

“Ти ж розумієш, що я піду разом із нею? – дивлячись у підлогу мовив чоловік. – Ти впевнена, що хочеш заради своєї доньки втратити все, що ми з

“Чи тобі робити нічого?” – почала голосити свекруха, як тільки увійшла на подвір’я. Я й дихнути не встигла як Ніна Григорівна почала висмикувати щойно нами висаджені деревця. “Не

“Нікуди вони звідси не підуть, – стала я між сином і невісткою з онуками. – Так хочеш свободи? Он де двері”. Син довго стояв вражений, не в силах

Ростила я двох дітей і не знала, що на старості лишусь сиротою. Голос сина ще можу почути, та й поглянути на нього, хай і через екран, а от

Може і не поїхала б я додому, так випав тиждень вихідний – на Паску забрала донька сеньйору до себе. Нікому нічого не говорила, вирішила сюрприз зробити. Та вже

Коли перед весіллям я заскочила нареченого зі своєю подругою кращою, то мама мені сказала не робити людям ласку і не зчиняти сцен. “На весілля вже все готове і

Не знаю, чи сміятись мені, а чи вже плакати, та лишилась я для всіх винною тільки тому, що роками робила добру справу. Не так мене було виховано, аби

Я саме зарплатню отримала і взяла конверт, аби відкласти певну суму на подарунок сину, аж тут чоловік у двері. “О, Ніно, маю до тебе справу нагальну. Якраз і

“Відвези мене у притулок”, та “відвези”. “Хто я тобі така? Хто ти мені є?” – повторювала мама Андрія мені щомиті. Ще поки був чоловік живим, то міг на