anna
Ні ну вислухала оце щойно, мов дитина мала і не слухняна. Та ще ж від кого – доньки меншої. Бачте, я не маю права розпоряджатись власним подарунком. Образила
Віщували мені долю щасливу і пару хорошу усі, до кого я ходила ще із юності. От, тільки ж ніхто не казав, що постукає та доля уже коли мені
Донька прибігла уже через пів години після відвідин онука. Та не стала ходити колами, чи червоніти від незручності. Міла узяла бика за роги ще з порогу і волала
Того ранку Ніка як завжди встала раніше, аби приготувати сніданок. Полюбляла вона той час: тиша у домі, за вікном гаснуть ліхтарі, а вона з вимкненим світлом стоїть і
Валентина саме обирала на сайті ліжечко для майбутнього онука, як у вікно постукав хтось. Жінка здивувалась, адже про те, що дзвінок не працює знали лиш свої. А хто
Життя в чужій країні далось мені дуже не легко. То ж тільки говорять. що десь там у європах добре, але краще за все вдома, тепер я це точно
Марина дивилась то на чоловіка, то на його маму і навіть не знала, як на ось це все реагувати. Якщо чесно, життя не готувало її до ось таких
Ну от такого і від матері рідної я точно не очікувала. Стою і ледь не плачу, уже благаю, а вона й бровою не веде: “Не дам, – каже
Хоч з дому йди світ заочі, бо ж таке зчинили, що втриматись неможливо. Бачте, я повинна була у них запитати перш ніж спадком своїм розпоряджатись. Ага! прямо побігла!
Ми зі сватами ще до весілля домовились молодій родині придбати квартиру. Ні ми, ні вони, не могли потягнути повної вартості житла, тож у борги залізли, але двокімнатну квартиру