anna

Моя свекруха зі сторони, так не жінка, а просто золото. Все що має, та навіть, того, що й сама не має, вона тягне до нас. Повні торби продуктів,

Над сонним містом займався несміливий світанок, ще й двірники не вийшли до роботи, а я з усмішкою у все обличчя бігла додому. Уявляла, як зрадіє чоловік і як

П’ять років тому зовсім несподівано моє життя круто змінилось. Я вже й не очікувала якось долі. За буденними своїми справами і вічною гонитвою по колу, у мене й

Як послухати мою невістку, то прямо дивно, як то у мене троє синів-легінів виросли. “Ковбасу дитині не давайте”, “Мамо, ви що, дали малій цукерку? Як ви могли, до

Ну купці посеред двору лежало різнокольорове конфетті. Серед різнобарвних папірців можна було легко роздивитись якусь частинку купюри, а саме грошима оцей ввесь мотлох колись і був. Як тільки

“Ти гордість маєш? – запитує у мене мама після трьох днів гостини, – Та ту не зрячий видіт, що твій чоловік у гречку скаче. А ти йому голубці

Так, я сама зателефонувала до сина і невістки з проханням про посильну допомогу. там роботи було усього нічого, а я в стаціонар потрапила. Сама б я точно не

Того вечора до мене на гостину прийшла сестричка молодша разом із чоловіком. Бачила я, що у них справа серйозна. адже обоє говорили про одне, але часто перезирались і

— Чи з тебе корона спаде, тих два склади проказати? Я ж у вашу сім’ю душу вложила, так вам допомагаю, невже не заслужила, на ту маленьку дяку? –

Сходила я свого часу заміж і так “наїлась” отого “щастя”, що зареклась у таке більше вступити. Папірець про те, що я нарешті таки розлучена, сприйняла як найвищу ласку