По мірі того, як про себе розповідав мій наречений, змінювалось і мамине обличчя. Вона дивилась то на нього, то на мене виразно. Я добе знала той погляд і нічого хорошого він не віщував. Ну, власне, так воно і сталось: “Ти про що собі думає, доню? Метелики в голові? Кохання перед очима? А тепер подумай, яке на тебе життя із ним очікує. Благородний, добрий? Так, тут я сперечатись не буду. От тільки чи треба тобі та його доброта буде, коли ти власною сім’єю жити надумаєш?”
По мірі того, як про себе розповідав мій наречений, змінювалось і мамине обличчя. Вона дивилась то на нього, то на мене виразно. Я добре знала той погляд і
Коли ми зайшли у квартиру із квітами і подарунком, запала тиша. Мама намагалась, щось говорити, заповнити ту незручність, яка витала в повітрі, але у неї виходило не надто добре. Сестра ж демонстративно підвелась і повз нас вийшла у двері. “Серйозно? після всього того, що ви наробили, вам ще вистачає совісті приходити на сімейні свята?”
Коли ми зайшли у квартиру із квітами і подарунком, запала тиша. Мама намагалась, щось говорити, заповнити ту незручність, яка витала в повітрі, але у неї виходило не надто
Коли сестра зателефонувала до мене в сльозах і попросила виручити, я з чоловіком пішла їм на зустріч. Ну мало, що могло трапитись. а ми рідня. Переїхали вони у нашу двокімнатну квартиру і стали ми жити якось – сім чоловік на сорока квадратах. А потім я випадково побачила, яку саме зарплатню сестра отримала і вказала їм обом на двері
Коли сестра зателефонувала до мене в сльозах і попросила виручити, я з чоловіком пішла їм на зустріч. Ну мало, що могло трапитись. а ми рідня. Переїхали вони у
Батьки нас із братом покликали на обід у неділю, сказали, що мають до нас обох дуже справу важливу. Я чесно. кажучи.зраділа, адже у сім’ї у нас давно мова йде про продаж квартири бабусиної. У нашій родині нині скрута така, що й голови не підняти, тож я мала надію на ті гроші і велику. Однак, пішла я звідти раніш від брата і навряд, коли поріг рідного дому ще переступити матиму бажання
Батьки нас із братом покликали на обід у неділю, сказали, що мають до нас обох дуже справу важливу. Я чесно. кажучи.зраділа, адже у сім’ї у нас давно мова
Зібрались ми того дня на сватання. як годиться. Я й каравай придбала гарний і рушник ручної вишивки. Свати наші жили далеко, тож виїхати ми вирішили з самого ранку, аби хоча б о 12 бути на місці. Саме коли з подвір’я виїжджали, то авто наше стало і ні руш, мусив чоловік у сусіда старий жигуль брати, бо треба ж було їхати. Саме завдяки тій машині і дізнались ми, чого ж Наталя так швидко за нашого сина заміж зібралась
Зібрались ми того дня на сватання. як годиться. Я й каравай придбала гарний і рушник ручної вишивки. Свати наші жили далеко, тож виїхати ми вирішили з самого ранку,
Мама стоїть, а в очах сльози. Погляд такий, ніби я щойно зробила щось неприпустиме і дуже її розчарувала: “Іро, ти чого? Я ж уже про все домовилась, люди їдуть, а ти таке кажеш. І що мені тепер робити? Як їм у очі дивитись?”
Мама стоїть, а в очах сльози. Погляд такий, ніби я щойно зробила щось неприпустиме і дуже її розчарувала: “Іро, ти чого? Я ж уже про все домовилась, люди
Антон набрав мене із самого ранку. Я довго ходила колами не в силах взяти трубку, адже точно знала про що буде мова. Мені було шкода свої гроші, але я розуміла, що відмовити йому навряд чи зможу
Антон набрав мене із самого ранку. Я довго ходила колами не в силах взяти трубку, адже точно знала про що буде мова. Мені було шкода свої гроші, але
Може хто посміється з цієї ситуації але мені не до сміху вже дуже давно. Як тільки починає дзвонити мій телефон я вже точно знаю хто це буде. 99% впевнена а воно так і є завжди, що це моя сваха. Вкотре буде розповідати в чому моя донька не права запитувати чому я її так виховала
Може хто посміється з цієї ситуації але мені не до сміху вже дуже давно. Як тільки починає дзвонити мій телефон я вже точно знаю хто це буде. 99%
Так, я пішла із весілля мого сина у самий “розпал” того усього дійства.сваха бігла мене вертати,сват також обурювався, але я такого терпіти наміру не мала, як і більшість гостей, як виявилось. Вони також. після того, як у двері вийшла. за мною пішли
Так, я пішла із весілля мого сина у самий “розпал” того усього дійства.сваха бігла мене вертати,сват також обурювався, але я такого терпіти наміру не мала, як і більшість
30 років свого життя, чи не з дитинства, я чула історію про те, яким нещасливим було перше мамине кохання. Якщо чесно я не розумію навіщо вона взагалі заміж за мого тата виходила? Хіба довести собі, чи людям, що вона може бути щасливою і без свого Петра
30 років свого життя, чи не з дитинства, я чула історію про те, яким нещасливим було перше мамине кохання. Якщо чесно я не розумію навіщо вона взагалі заміж

You cannot copy content of this page