anna

“Добре тобі. – чую як син із другом балакає у вітальні. – тебе батьки забезпечували і забезпечують, а от моя мама мені нічого не дала в життя, все

“Нічим допомогти не можу, – каже сестра приглушеним голосом, – Ти ж знаєш, зарплатня мала, а в мене ще два студенти. Сестро, тільки морально і підтримаю. Соромно мені.,

Так а ми до чого? – дивиться сестра здивовано, – Де були твої очі? Чого ти дружину не беріг? Ми й так щомісячно на тата витрачаємо чималу суму,

Невістка мене вичитує, мов дитину малу, а я не знаю, чи то сердитись мені на цю дитину, чи пошкодувати, чи вже сміятись можна? Ну дожила я, що у

Я ніяк своєї сестри рідної зрозуміти не могла, бо Галя обрала не материнство, а спокійне життя “для себе”. “Як? – кажу їй зверхньо, – як ти старість свою

Саме для того, аби поставити свого сина на ноги я свого часу і поїхала на заробітки. Невістка зібравши речі і дітей сказала, що не готова до такого життя,

Коли ж моя мама зрозуміла хто саме приїхав, вискочила з дому, та так швидко, як ніколи до того. Я побігла за нею і стала свідком не надто приємної

— Тобто, ти пропонуєш мені забути про себе, своє життя, їхати на інший кінець світу заради сумнівної радості догляду за старенькою незнайомкою? Не для того я п’ять років

Ілля швидко кидав у торбу необхідні йому на перший час речі. Я стояла ні в сих, ні в тих. Від безсонних ночей мало що розуміла, ледь на ногах

Коли син не навідував мене більше місяця і не перекинув на картку, як завжди 5 тисяч, я одразу зрозуміла звідки віє вітер. Набрала свою нову невістку і кажу: