Я довгі роки жила з чоловіком за кордоном і рідко бувала вдома. Для мене у мами нашої завжди була одна відповідь на всі питання – все добре. Я вірила їй свято, аж доки одного дня до мене не зателефонувала сестричка рідна
Я довгі роки жила з чоловіком за кордоном і рідко бувала вдома. Для мене у мами нашої завжди була одна відповідь на всі питання – все добре. Я
По приїзді я застала висохлі квіті і схудлого кота, що зустрічав нас голосним “няв” ще біля хвіртки. Ми коли зрозуміли, що Ніна нічого з обіцяного не робила, то одразу її набрали, аби впевнитись що з нею все гаразд. Так, вона була здорова. а ще дуже ображена. Ми не зрозуміли на що саме така реакція про що прямо і запитали. Її відповідь нас дуже здивувала
По приїзді я застала висохлі квіті і схудлого кота, що зустрічав нас голосним “няв” ще біля хвіртки. Ми коли зрозуміли, що Ніна нічого з обіцяного не робила, то
Хоч додому не повертайся, знаю ж, що мене там Оля чекає. Колись ця жінка мене дуже виручила і підставила плече у найтяжчий період мого життя. Я їй вдячна буду довіку і віддячую, як можу, але вона тепер вважає, що відмовляти я їй узагалі права не маю
Хоч додому не повертайся, знаю ж, що мене там Оля чекає. Колись ця жінка мене дуже виручила і підставила плече у найтяжчий період мого життя. Я їй вдячна
Уже другий рік, як я із дітьми у Канаді. Важко і непросто, але скаржитись гріх, адже у порівнянні з іншими, мені таки добряче пощастило. Нині я щосили “пускаю коріння” для того, аби згодом забрати сюди свого чоловіка. Працюю і беру підробітки, навіть додому гроші йому передаю на життя. Так було до учорашнього дня, а точніше до отого дзвінка від незнайомки
Уже другий рік, як я із дітьми у Канаді. Важко і непросто, але скаржитись гріх. адже у порівнянні з іншими мені таки добряче пощастило. Нині я щосили “пускаю
Скоро у мене ювілей і хочу я того, чи ні, а поздоровляти мене прийдуть обов’язково, тож доведеться готуватись. І все б нічого, я люблю гостей приймати, якби не сестра мого чоловіка. Щойно вона поріг переступає. як вмикається її улюблена пісня. Говорить вона, а соромно чомусь мені
Скоро у мене ювілей і хочу я того, чи ні, а поздоровляти мене прийдуть обов’язково, тож доведеться готуватись. І все б нічого, я люблю гостей приймати, якби не
Іншим у спадок від матері квартири, чи будинки дістаються. а от мені при живій ненці – тато. Бачте, вона вирішила, що в 45 життя тільки починається. Нас із татом, навіть не попереджала. просто одного дня. коли я повернулась із поїздки двері нашої квартир відчинила чужа жінка
Іншим у спадок від матері квартири, чи будинки дістаються. а от мені при живій ненці – тато. Бачте, вона вирішила, що в 45 життя тільки починається. Нас із
Сестра так у трубку волала, що усі в автобусі принишкли. Сестра горланила, що я не мала права залишати маму саму і що повинна була б із нею порадитись, але я мовчки вимкнула зв’язок. Так, я вчинила не гідно по відношенню до найріднішої людини, але в мене на те були свої причини
Сестра так у трубку волала, що усі в автобусі принишкли. Сестра горланила, що я не мала права залишати маму саму і що повинна була б із нею порадитись,
Про те, що у чоловіка інша з’явилась я здогадалась не одразу. Він поводив себе, як завжди, ніколи і ніде не затримувався, був все таким же, як завжди. Я відчула. просто відчула, що мій коханий зраджує. І лише, коли у нашому домі зібрались гості, аби відсвяткувати мій ювілей, я зрозуміла хто та жінка
Про те, що у чоловіка інша з’явилась я здогадалась не одразу. Він поводив себе, як завжди, ніколи і ніде не затримувався, був все таким же, як завжди. Я
Знову дзвінок із того ж номера і знову я скидаю. А що нового почути повинна від брата? “Забери, твоя черга, я вже не можу”. Так щороку на всі канікулах, уже п’ять років поспіль. А все тому, що одного разу мої тато і мама повірили в казку і в свої, майже п’ятдесят, вирішили, що можуть стати батьками.
Знову дзвінок із того ж номера і знову я скидаю. А що нового почути повинна від брата? “Забери, твоя черга, я вже не можу”. Так щороку на всі
Майже двадцять п’ять років тому мама чоловіка мого відповіла на залицяння свого кавалера і вийшла заміж. Тоді ми теж щойно родину створили і вона нам віддала ключі від своєї квартири у Києві, адже пішла жити до чоловіка. А тепер у свої п’ятдесят я мушу шукати житло. І чому, бо відстоювала своє і все
Майже двадцять п’ять років тому мама чоловіка мого відповіла на залицяння свого кавалера і вийшла заміж. Тоді ми теж щойно родину створили і вона нам віддала ключі від

You cannot copy content of this page