Нещодавно на порозі її квартири знову з’явився батько. Прийшов і просився, плакав, аби вона дозволила йому повернутися. Розказав, що жінка до якої він пішов, покинула його після 3 років стосунків. Потім він їздив на заробітки, були інші жінки. Остання ж узагалі залишила його дізнавшись, що той має недугу, яка не дозволить йому більше працювати
Моє дитинство не було безхмарним. Добре пам’ятаю свого батька. Він частенько приходив після роботи не в доброму гуморі, свій “настрій” виливав на нас з мамою. Мама таємно плакала
Оскільки у нас дуже багато спільних знайомих і друзів – до Ольги почали доходити плітки. Вона з чоловіком почала часто з’ясовувати стосунки, навіть моєму зателефонувала і розповіла все, хоч він і не повірив, адже думає, що з малою дитиною мені на таке часу немає
Моїй молодшій донці нещодавно виповнився один рік. Коли я була при надії, чоловік моєї найближчої подруги почав надавати мені знаки уваги, а я й не помічала цього. Думала,
Ольга стояла з величезною торбою речей на порозі. Нічого не розуміючи діти тихцем схлипували заховавшись за її спідницею. Біля під’їзду стояв бус, чекаючи коли жінка почне зносити речі. А тут таке!
— Донечко, не йди! – благала плачучи свекруха, – Ти єдине добре і світле у моєму житті! Мій син сама знаєш який. На нього надії ніякої, а я
Прощались. Не казали того вголос, але обоє розуміли, що бачаться востаннє, напевне. Хоч як був проти син, а випросилась у нього мама додому. Місяць вони з дружиною приводили до ладу стареньку хату, а сьогодні потрібно було і в путь рушати: «— Ти приїзди до мене частіше, – говорила ніби вже не поруч була, а там за межею, – Ти ж знаєш, я чекатиму. Ми всі чекатимемо, синку»
– Мамочко, подумай, мамочко! – стояв навколішки біла старенької, аж білої Килини сивочолий син, – Поглянь довкола – пустка. Як же ти тут сама, мамо! Не залишай мене…
Вночі хтось настирливо постукав у двері. Чоловік пішов відчиняти і вже за кілька хвилин я почула, що у дім зайшла його мама. Вкрай здивована я вискочила в коридор і отетеріла. Жінка стояла не одна, а в компанії кількох величезних сумок з речами
Не так давно ми з Леонідом святкували нашу третю річницю шлюбу! Протягом останніх років ми жили у невеличкій однокімнатній квартирі, що належала моєму чоловікові й ось нещодавно до
Після цього ми повернулися додому й брат зателефонував мені з проханням, щоб я відмовилася від своєї частки батьківського спадку, бо як-не-як вони доглядали за батьком, а я лише на свята приїжджала. Я вкрай здивувалася тому слову «доглядав», бо наш тато ніколи нічого не потребував, та й мама пішла з життя несподівано і не ходила – бігала до останнього
Село я покинула відразу після навчання у школі, бо пішла навчатись у хороший університет, а після нього й роботу відразу знайшла хорошу. До рідного «гнізда» поверталася лише на
Василь Олександрович дивився на дружину з явною неприязню. Он і у його, колись тендітної дружини з’явились бочки і животик. Риси, колись прекрасного обличчя якось осунулись, чи що. Погляд, колись променистий і відкритий, став сумним з якоюсь поволокою. Поглянув в дзеркало на себе. Та він в свої 50 майже парубок. Так, трохи сивого волосся є, але ні живота, як у його однолітків, ні зморшок. Легко сплутати з молодиком, та й чого плутати – молодик він і є
Василь Олександрович дивився на дружину з явною неприязню. « Да-а-а-а! – думалось все частіше, – Не та вже Галочка, яку під вінець повів. Сорок п’ять, хай що там
У мами було своє життя. Вона нещодавно вдруге вийшла заміж за мужчину, що був на 7 років молодший від неї. Мама по суті переживала медовий місяць, так я трохи кепкувала над нею. Вона не ображалася, бо насправді була закохана у цього чоловіка. Тому й жила лиш власним клопотами. Бабусина хата потопала в бур’янах і зовсім не цікавила маму. За її згодою я зробила у хаті ремонт. Оновила дах, огорожу. Потім змінила дещо всередині і запросила перших туристів
На десятому році подружнього життя я розлучилася з чоловіком. На руках у мене залишилася 8-річна донечка. Чоловік не працював офіційно і аліментів не сплачував, грошей на дитину також
Син був категорично проти нового маминого кохання. Усі ці підбори і спідниці не за віком. Та й кавалер цей йому не до душі був, так мамі і сказав. А та довго не думаючи відчинила двері і попросила на вихід. Знала б що принесе майбутнє, навряд так би вчинила
– Все сидить і чекає. – неголосно сказала Галя, поставивши відра на землю. – А хто це? – запитала Поліна. – Вона декілька тижнів тому влаштувалася в цей
Ну не можу я більше у місті жити, – мовив чоловік, – Давай у передмісті будинок побудуємо. Я вже все розрахував, головне, аби ти погодилась машину свою продати і квартиру під заставу віддала
Люба завжди мріяла отримати від життя все, але для цього нічого не робити. Тому що у неї був слухняний брат, який виконував всі забаганки. З Любою ми познайомилися

You cannot copy content of this page