Ох, скільки ж усього я про себе нового і цікавого дізналась від свого ж чоловіка! І смішно і не надто. Він, бачте, у мене не вірить зовсім і моє нове починання для нього безперспективне. А я й сама тепер розгубилась: так робити, чи не варто?
Я все життя пропрацювала з автоматикою. Навколо мене завжди були автоматизовані машини, за якими необхідно було стежити і контролювати процес. З огляду на, що я дуже товариська людина,
Мені запропонували роботу у дуже перспективній фірмі. Зарплатня більша, ніж я маю наразі, та й посада керівна. Прилетіла додому на крилах щастя, але чоловік не тільки не підтримав, а ще й умову поставив не надто хорошу
Я кілька років пропрацювала в одній компанії. Зарплата невелика, але компанія стабільно розвивається, тому і виплати регулярні. Колектив теж дуже злагоджений і перевірений. Ніяких негараздів і розборок. Можуть
Повертаюсь додому і застаю оцю картину. Соромно так, що хоч крізь землю йди. Я ж те саме пережила, скільки себе пам’ятаю робила усе від мене залежне, аби не повторилось такого. Ну і зробила те, що зробила. І не шкодую. І хай усі біля скроні пальцем крутять і хай кажуть, що на старості розум втратила, а я вважаю, що права і все тут
Повертаюсь додому і застаю оцю картину. Соромно так, що хоч крізь землю йди. Я ж те саме пережила, скільки себе пам’ятаю робила усе від мене залежне, аби не
– Я її їм, я дихаю цією шерстю і на себе її одягаю, – жаліється Семен, – Квартира – це лотки і мисочки котячі. А запахи які? Мамо! Але вона не вважає це чимось надприродним, або неправильним. Учора притягла восьмого. Уявляєте: вісім котів у квартирі
Моя дружина дуже гарна і добра жінка. Її доброта була одним з головних чинників, чому я її і полюбив. Але з часом, ця риса характеру зробила наше сімейне
Сімейне життя перетворювалось на фарс. Дружина вже не давала мені спокою узагалі. А тут я дізнаюсь про її минуле і все стало на свої місця
Нещодавно я розлучився. Був одружений 15 років, у мене є улюблена дочка, їй зараз 9 років. Власне, через дитину я терпів дружину останні роки. Сам я за характером
Розбираючи документи, знайшла стопку листів, адресованих мамі від тата. Читати було цікаво, писав з ніжністю, весь час просив вибачення, питав про мене. В одному листі згадав подарунок – великого ведмедя. Іграшку мені подарували на день народження в 3 класі. Як так? Я знайшла дату, все правильно. Але батька на той час не було вже три роки! Не розуміючи нічого, я переглянула ще раз конверти і зрозуміла, що все моє життя трималось на неправді
Мені 27 років, ми з чоловіком працюємо, п’ятирічний син ходить в садок – все як у всіх. Живемо в обласному місті, батьки чоловіка і моя мама живуть в
І ось приходить невістка і повідомляє мені новину: вони з сином мовляв, купили екскурсію, а тут халепа, її мама занедужала. Просить тепер мене з онуком побути, але у мене то вже зустріч призначена. Вона в сльози, екскурсія пропадає, а я така-сяка тільки про себе думаю. І син став на її сторону.
Ніколи не розуміла тих людей, які, при виході на пенсію, ставлять хрест на активному житті. Я вважаю, що пенсія дана нам для відпочинку і аж ніяк не для
На столі тортик який мама для господарів дому привезла. Я, от чесно, не встиг сховати. А сусідонька спокійно так собі узяла і тортик різати почала. У нас від такого, аж мову відняло. — Вибачте, – не витримує мама, – Я господарям привезла. Їх вдома немає, можливо по приходу посмакуємо усі разом?
Ми з дружиною, перший час після весілля, жили у її батьків. У тещі була літня кухня, окрема, де вона проводить більшу частину свого життя. І як у всіх
Найцікавіше, що це саме чоловік наполягав, щоб я подарувала йому ще одну дитину. У нас вже було двоє дітей, і я сумнівалася, чи піднімемо ми третього. Але чоловік заспокоїв, що де двоє, там і троє, а сам через три роки пішов до іншої жінки, молодої і бездітної
Мені 62 роки, на пенсії, живу одна. З чоловіком розлучилася 20 років тому, коли нашому молодшому синові тільки виповнилося 4 роки. Найцікавіше, що це саме він наполягав, щоб
Іду учора з роботи додому і бачу попереду невістку, яка вийшла з магазину. Ніби відчула, що кликати її не потрібно. Іду і спостерігаю, що ж вона робити буде. Чесно? Мені аж соромно стало. У нас двір маленький, це якщо вона щоразу так чинить, то що там уже сусіди про нашу родину собі думають? Уже біля під’їзду її наздогнала, а вона ніби й не було нічого: посміхається мило, щось своє розповідає мені
Іду учора з роботи додому і бачу попереду невістку, яка вийшла з магазину. Ніби відчула, що кликати її не потрібно. Іду і спостерігаю, що ж вона робити буде.

You cannot copy content of this page