У якому місяці народився ваш коханий – таке з ним життя і проживете
Січневий іменинник. Січневі чоловіки – особистості великої сили волі, індивідуалісти. Його важко не помітити. Швидко схоплює суть явищ. Надійний, на нього можна покластися. Завжди дає щирі дружні поради.
Неля гладила рукою подарунок, роздумувала про себе: «Мій Микола їде на роботу о четвертій ранку, повертається близько дев’ятої вечора, ледве встигає поїсти гарячої страви та випити чаю. На розмови часу не вистачає. І так день у день, а я молода, здорова, роботою не обтяжена, сам винен, що знайшла іншого
Неля і так і сяк крутилася перед дзеркалом автівки, роздивляючись, як виблискує золотий ланцюжок на її шиї. Потім кинулася на шию Толяну: – Дякую, зайчику, це ж мрія
У Світлани особливо не було часу копатися в деталізації витрат. Стільки часу прожили разом, ділилися всім. Їй і на гадку не спадало, що чоловік може вести подвійну гру. До того ж, вона вважала його дуже “домашнім”
Безліч разів ми чули фразу, що гроші міняють людину. Звичайно, не гроші самі по собі, а ті можливості, та свобода, яку вони дають. Неможливо стверджувати, що міняють обов’язково
Минув місяць. Кавалер справно перевіряв Любку на вірність, пригощав пиріжками під час обіду та забирав із роботи. Він був щедрим – ніколи не шкодував грошей на їжу, допоміг заплатити кредит, подарував Любці джинси, про які зі своїми статками вона не могла й мріяти. Все змінилось в один день. Навіть в одну хвилину
Любаша мовчки рахувала біля каси гроші, злилася: – Мабуть, знову доведеться щось із продуктів залишити на касі, явно не вистачає грошей, щоб усе оплатити! Ось іще у кишеньці
Ользі, мов на гріх, не подобався жодний парубок. Та якось несподівано запав у серце один приїжджий шабашник – і ростом нижчий за неї, й лицем, як казали у селі, не вийшов
Старенькі Ольга та Катерина гріють боки проти сонечка. Сидять собі на колоді і згадують минулі часи. Гай-гай, скільки літ пройшло-пробігло відтоді, як вони дівували! – Шкода, – поправляє
Спустилася в м’яких тапочках. Якби вона була в іншому взутті, то її було б чути. А так вийшло безшумно. Перед нею постала картина. Її найкраща подружка Олеся, з якої разом пройшли всі студентські роки, увивалася навколо Романа, щось йому шепотіла
Багато вже написано про мінливість жіночої дружби, на жаль, коли «на кін» поставлене те найзаповітніше жіноче щастя, то багаторічна дружба вже не так багато значить. Так сталося кілька
– Господи, – побивалася Надя перед Павлом, — коли дитина вже спала, – невже я так і не відігрію його серця? Невже він ніколи не назве мене мамою? – і тихо-тихо сумувала
У третій палаті, де лежали одужуючі жінки, раз-по-раз спалахував сміх, і черговий, врешті, здивовано зазирнув крізь неприкриті двері. Виявляється, знову веселить подруг невгамовна новенька, яку привезли “швидкою” напередодні
Юлі було складно зрозуміти, що Герман хоче їй сказати. Він що ж, помиритися хоче, знову жити разом? Виходить, не вийшло у нього життя без них. Без неї, колишньої дружини, без доньки. Що ж у нього пішло не так? Адже сам же піти хотів, заявив тоді, що іншу полюбив. А тепер що ж? Розлюбив іншу-то, а їх із Сонькою знову полюбив?
Вибравши ялинку, Юля ще раз критично оглянула її з усіх боків. Начебто неоднобока і пухнаста. Заплативши гроші і вийшовши з базарчика, вона пошкодувала, що купила таку велику ялинку.
Ігор не поспішав висловлювати власну точку зору. Ніби то його не стосувалося. Діана ще кілька хвилин вивчала свої нігті, а потім не витримала: – Скажи хоч щось, – звернулася вона до чоловіка. Він повів бровою і зробив ще один ковток. – А що тут казати? Ти доросла дівчинка, знаєш, що треба робити
Діана розглядала свої нігті. Думала про те, що треба поновити манікюр, бо соромно з недоглянутими руками на роботу ходити. Крім того, вона завжди намагалася мати бездоганний вигляд, щоб,
– Виходжу із супермаркету й ніс у ніс стикаюся із твоїм колишнім! А він із моєю знайомою Танькою йде під ручку! Як це, із яким? Олько, можна подумати, що їх у тебе сотня! Із тим, який тобі шубу купив, потім ти із ним на море їздила, потім він тебе відшив чи ти його. Нічого я не перебільшую сама така!
Марина, хитро усміхаючись, повідомляла кумі по телефону: – Так на чому я зупинилась?.. А, пригадала! Виходжу із супермаркету й ніс у ніс стикаюся із твоїм колишнім! А він

You cannot copy content of this page