До травня Він не дочекав якогось місяця. Несподівано. На прощання не їздила. Бо хто вона йому, щоб її сповістити? Дізналася випадково. Відтоді — сниться. Щоразу — так само. Наче біжить Він за нею по смарагдовій блискучій траві
— ТАЇСО-О-О-О!!! Зачекай, не тікай!.. Ага, в обидві жмені! Таїса — якраз та, що її доженеш! У неї найкращі в класі оцінки з фізкультури. Ніхто її випередити не
— Це правда? — запитав він. — Я твоє завдання, твій «об’єкт»? — Павлику, послухай. Це був жарт, але… Він не дав їй закінчити, відключив мобільний
Зіна і Володя були сусідами. Він знав, що вона дуже добра. Вона казала, що він найнадійніший. Росли разом, товаришували, повіряли один одному таємниці. Подорослішали і… залишились друзями. Сміялися
Я в дитинстві часто бував у бабусі і пам’ятаю: у неї в кімнаті стояли пахощі висушених трав, а в кутку під іконами завжди горіла лампадка. Тут вона приймала відвідувачів, довго розмовляла з ними. Потім брала зілля, клала в чавунець і варила, тихо читаючи молитви. Готові настої наливала у пляшечки, які люди приносили з собою, і казала, коли і як їх уживати. Через певний час люди приходили знову, щоб віддячити за поміч
Мама моєї мами була знахаркою. Звали її Катерина Середенко. Люди з повагою ставилися до моєї, привітної до всіх, бабусі. А за те, що відала багатьма таємницями, вміла розгадувати
Олена тим часом подумки підраховувала, скільки ж це вони не бачилися? 6 років! Микола ніби поменшав, лисіти почав, зморшки під очима теж додавали віку. «А ми ж майже однолітки», — подумала. Таке знайоме-незнайоме обличчя. Звичайне й буденне. І чого вона так побивалася за цим чоловіком?
Оля крутилася перед дзеркалом. Причесалась, підфарбувала вії, обсмикнула міні-спідничку. — Та гарна вже, гарна, — до кімнати заглянула Олена. — Годі чепуритися, а то ще сороки вкрадуть, угледівши
— Коли, сину, додому повернешся? Ти ж писав, що скоро вже покинеш свою квочку. Тамара читала мені твоє пісьмо. Тамарочка тепер бізнесом займається, не рівня твоїй — завжди водиться свіжа копійка. А що вже тебе ще з пуп’яночка любить, ти сам знаєш. Якщо твоя подасть на аліменти — викрутимося
— ТАТУ, тату! Це синьооке дівча з білявими кісками часто аж біжить вулицею за якимось здорованем — гарним, як намальованим. А той іде собі та й іде. Ні,
Доки тягнула сімейного воза одна, і справді стала схожа на запряженого вола, для якої усе заступило діло. Перебрала на себе чоловічу роль у родині. От і одержала нагороду — в автомобілі, купленому мною, тепер катаються ті, хто прагне зайняти моє, жіноче, місце. Такий парадокс. Адже мій чоловік без бізнесу, авто та грошей їм не потрібен. В особистому плані я стала заручницею власних ділових успіхів. Отак мені відкрили очі
Із Марією Сергіївною, нашою місцевою, як нині прийнято говорити, бізнес-леді, ми знайомі кількадесят років, а цього разу перетнулися випадково. У магазині я видивлялася подарунок для родички, а вона…
Чому ми повинні наглядати за їхніми батьками, я їх взагалі ніколи не бачила. Що за звичка, перекладати свої обов’язки на інших людей
На сімейному застіллі, розговорилася з далекою родичкою чоловіка про дачу. Пообіцяла дати їй саджанці полуниці, суниці, аґрусу. Розповіла, де ділянка, запросила в гості. Приїхала вона з чоловіком, їм
Бути доглянутою жінкою значно важливіше, ніж бути красивою
“Якщо жінка доглянута, вона має більший успіх у чоловіків, – каже Світлана Лабезнікова. – Тоді і на роботі усе вдаватиметься, і чоловік ніколи не покине”. Її чоловік Максим,
Як зробити захисну маску своїми руками, витративши справді копійки
ЯК ЗРОБИТИ МАСКУ САМОСТІЙНО І ЗА КОПІЙКИ?!. Треба три матеріали: паперові (целюлозні) рушнички (серветки); Повідомляє Дніпро.Час. дві резинки невеликого розміру (ті, якими перетягують гроші); канцелярський степлер (зі скобами
— Ой, не скажіть, — не вгавала невістка. — Побачать знайомі, скажуть, що дитя не годуємо і воно саме мусить на шматок хліба заробляти. Нехай краще відпочине від науки, з друзями пограється, ще встигне наробитися! Та й на його забаганки в нас грошей вистачить. Хіба не все одно, нами вони будуть зароблені чи ним?
Скільки ж поколінь виросло на очах у бабці Юстини? У кожного були свої проблеми, свої неузгодженості в оцінках, поглядах. Та, за великим рахунком, зводилися вони до одного: у

You cannot copy content of this page