nat

Яка ж я перед нею винна… Ці сім років я прожила, наче уві сні, бо тільки те й бачила, що дорогу, каву на заправках та швидкий перекус, збір

– Як ти могла?, – тільки й змогла я сказати. – А що не зробиш заради квартири?, – усміхнулися вони. Я вже не хотіла йти й на церемонію

– Що сталося, Семене? – Віра сказала, що вона більше не хоче зі мною жити, що надто молода аби отак скніти. – То як ти дітей ростив та

Ця історія почалася так, як починається багато шлюбів — із закоханості, надій і планів на майбутнє. Я і Євген були щасливі, ми збудували міцні стосунки, попри те, що

Мені сорок п’ять років і я неодружена і ніколи не була, дітей не маю, живу сама, батьки постаралися і купили мені однокімнатну квартиру, де на мене чекає кіт

У моєму житті все склалося чудовим чином – на роботі шанують, з чоловіком любов і повага, своя квартира і машина, але. Так є «але». Дітей у нас чомусь

Син мій одружений на Оксані вже сімнадцять років, я була рада, що вона дівчина сільська, будуть краще один одного розуміти і на старості переїдуть до нас жити в

Отож, моя найдобріша і найкраща подруга Віталіна, така, що останнє віддасть, лиш би вас потішити чи підтримати, завжди такою була, ще з першого курсу, коли ми разом жили

На роботу спізнилася, догану отримала, проєкт віддали іншій, яка присвоїла мою ідею, попередили, що звільнять, зарплати ще не було аби я собі купила бодай кави на завтра, щоб

Сестра моя Марія була старша за мене на п’ять років і вважала, що її завжди має бути зверху, бо вона старша, а, отже, розумніша. Змалку така була, а