nat

Я нарешті прийшла до того стану, коли думка оточуючих мене вже не хвилює. Мені байдуже чи я сподобаюся іншим, чи мій зовнішній вигляд їм сподобається, чи я в

Кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе. Вже тепер я знаю, що це правда. Називати речі своїми іменами не просто правильно, але й треба, бо так все

Завжди пакую продукти з любов’ю: овочі, фрукти, молочні вироби, м’ясо. І обов’язково додаю щось смачненьке — мамин улюблений пиріг чи шоколадку, адже вона так любить солодке. Однак, коли

Думаєте, що я за така донька, то от послухайте, яка. Я не знаю, для чого мене мама на світ привела, напевно, для галочки, щоб було, як у людей.

Валерій – моя пізня дитина, єдина радість і втіха у нас з чоловіком. Як ми вже раділи йому, як пестили, для мене материнство було радістю і я готова

Коли я тільки прийшла знайомитися зі свекрами, то мене здивував їх стиль частування. Спочатку ми довго сиділа та балакали за порожнім столом, а потім свекруха встала та до

Ось такі думки проносилися у мене в голові і спогадами я верталася в ту пору, коли з немовлям на руках гукала чоловіка: – Арсене! Я коляску залишила на

Я вважала себе щасливою жінкою: міцний шлюб, донька-студентка, гарна робота, відпочинок на морі чи в горах раз в рік. Чого ще хотіти від життя? Тільки дякувати Богу. І

Тітка завжди хвалилася перед мамою, що вона хоч від неї старша, але сил і енергії купа і я чомусь теж так вважала, що тітка ще молода і енергійна,

Я сиджу на кухні, розглядаючи список покупок, які треба зробити на цьому тижні. Нічого особливого — продукти, шкільні зошити для дітей, нові кросівки для сина, бо старі вже