Я й досі не розумію, як я сама не здогадалася до такого рішення, а стільки років просто чекала, коли донька звикне до вітчима. Прикро, що рідний батько виявився не таким чуйним, як мій другий чоловік
Ми розійшлися з чоловіком, коли Лізі було дев’ять років і вона категорично не приймала цей факт. Іван не був поганим чоловіком, але я не змогла пробачити його інтрижку,
Для мене було неприємною несподіванкою, що мої діти спілкуються з мачухою! Я особисто з нею перестала спілкуватися після того, як пішла вчитися і з батьком зустрічалася поза домом
Єдиний раз, коли я вернулася в рідний дім, це, коли батька мого не стало і прийшлося там бути. Я була вражена тим, як час відбився на цій жінці
Я в такій дивній ситуації вже вдруге за своє життя і все через свою невістку. Вона не знає, але я ту всю розмову чула, як вона на мене жалілася матері, я тоді вирішила промовчати, але тепер вже точно не буду.
Моє особисте життя не склалося і від першого шлюбу я маю сина Матвія, виховувала його за рахунок себе і своїх бажань, ніколи не мала ні гарного одягу, ні
Вадим пригостив мене кавою і вже натякав на те аби десь продовжити нашу зустріч, як раптом я побачила свого чоловіка, що йшов по базарі. Сховатися чи вийти – такі думки були у мене в голові
Ми з Дмитром в село переїхали п’ять років тому, причина дуже проста – донька вийшла заміж і я наполягла аби ми переїхали в село, то лише десять кілометрів
Братова правду сказала – за мною і бур’ян рости не буде, але слова мене зачепили, адже вона знала мою ситуацію. Я ж просто сказала те, що бачила, то нащо було мені у відповідь таке казати?
Ця суперечка трапилася на церемонії за свекрухою, вона останнім часом жила від курсу до курсу і не дочекалася одужання. Я бачила, що вона була завжди бліда. Але от
Жених вже й до хати приходив, де ми могли подумати, що чоловік мій в останній момент так брикне і ще й нам матиме, що сказати, а я вже й сама не розумію, що то нам з Вірою за полуда на очі була впала
Я завжди переживала аби моя донька не принесла в подолку, я вже її так настановляла аби вона дивилася на хлопця і голову мала, а не отак, як то
Я стількох людей підняла аби мені чоловіка знайшли, що не перелічити і потім всі ці люди розносили плітки про ту подію. А що я інакше могла подумати, коли він трубку не бере?
Ми з Орестом одружені п’ятнадцять років і він нас завжди забезпечував з дітьми. Я знала тільки те, що опікуватися ним та дітьми і це теж велика праця, я
Сестра бавиться в благородну даму, наче вона мені послугу зробила, але тепер та «послуга» має гіркий смак. Що мені тепер робити, коли я про все дізналася?
Прожили ми з чоловіком двадцять чотири роки разом, коли його раптово не стало. Дуже я за ним горювала, бо ще б жити і жити, інші його ровесники попід
Скільки разів я казала мамі аби вона влаштувала своє життя і де я знала, що вона використає цей аргумент проти мене? І ще й я не маю до неї лізти, бо вона все життя мені віддала! Як мені бути?
Все почалося з того, що мама в сорок сім років стала вдовою, мені було не до неї, бо якраз студентське життя і я навпаки казала аби вона перестала
– Ти все життя хочеш представитися і тепер це тобі боком вилізло, – каже мені мама, – Такий хороший чоловік попався, а ти його послухати не хотіла.
– Любо, тобі п’ятдесят п’ять, яке плаття, яка карета, які голуби?, – робила круглі очі кума, – Не дякуєш Богу, що бере тебе заміж, ти ж знаєш, які

You cannot copy content of this page