Яка дивина, що зараз ті самі люди, які ще двадцять років тому говорили мені про мою доньку та онука, тепер геть іншої співають, не надякуються, а що вони мені тоді «наспівчувалися» один Бог знає.
Ще б пак, адже новина яка – вчительчина донька принесла в подолку та ще й не від українця. Гриміла новина на всі села й до району котилася і
Якби я вам сказала, що до шістдесяти років ніде не працювала і мене забезпечував чоловік, то ви б подумали, що я жінка якогось олігарха. Але насправді все зовсім не так, хоч я старалася біля чоловіка так, як коло багача, а от що отримала взамін.
Заміж я вийшла молодою і привела на світ четверо дітей, чоловік все життя проробив на заробітках, але за кордон не виїздив, все по великих містах – Київ, Одеса,
– Та що ви, мамо, не плачте, ми на наступні вихідні ще приїдемо, – каже донька, а онучки мене по личку гладять та цілують.
– Не сумуй, бабусю, ми скоро приїдемо, – кажуть, а я вже на всі голоси, а як пішла на город, то вже й не стримувалася. – Помічники мої
Коли ще була надія, то наче між нами все було добре, але результати чітко показали, що причина в мені. І поява на порозі його колеги з вже випираючим животиком не забарилася
Ми з Олегом жили п’ятнадцять років разом і якось про дітей не задумувалися. Спочатку були молоді, бо одружилися після інституту, тому ще не хотіли мати купу обов’язків, хотіли
Я не розуміла, чому у мого сина нічого не вдається, якщо я стільки зусиль прикладаю аби життя його йшло як по маслу. Ні-ні, та й згадаються мені слова прабабусі на його хрестинах, які виявилися пророчими.
Коли я виходила заміж за Антона, то всі в селі були певні, що то робота моєї прабабці, бо про неї всіляке говорили, але для мене в її постаті
Так я лице чоловікові колишньому зберігала, що мало своє щастя не упустила, а тепер от не знаю чи й варто було так чинити з донькою – малювати образ ідеального батька?
Коли у нас з Русланом було весілля, то я на ньому посварилася з найкращою подругою, адже та таке видумала, наче мій коханий та до неї залицявся, якраз в
Донька он прийшла, «подаруночок» принесла. І що тепер робити? Я ж її не так виховувала і тепер лиш впевнююся в тому, що правильно все робила. Але чому такий результат я отримую за всі мої старання?
В моїй молодості я дуже попеклася з одним хлопцем. Думала, що у нас кохання на все життя, а він просто перед друзями хвалився. Дуже довго нічого не розкривалося,
Чи можна пробачити і далі жити довго і щасливо? Ще не знаю. Але я пробачила не тому, що так треба, а тому, що мені було за що йому бути вдячною.
У нас з Віктором був щасливий шлюб, принаймні я так собі думала, і нічого, що у ньому не було дітей. Він був мені за все і одразу –
Дуже любила мене моя свекруха перевіряти на «профпридатність» і з кожним роком пунктів все додавалося, бо я вже була не лише нікудишня дружина, але й лінива мати та неохайна господиня. І я отак кожного року стараюся-стараюся вразити Марію Петрівну, а завжди не виходить, або виходить, як завжди.
Проте, минулого року, вона сама того не знаючи, перекреслила всі мої потуги та старання. Отож, здавалося б, я вже доросла дівчинка, вже мені сорок три роки і не
Я обдзвонила всю родину і кожен мені казав, що треба забрати подарунок і гримнути дверима, бо так приймати свекруху, яка приїхала з самої Італії спеціально до онука – то неповага, як мінімум. Я не крилася з голосом, тому невістка добре все чула, а потім мені так спокійненька каже
Я недавно поїхала на заробітки в Італію, бо до того часу якось всього вистачало, чоловік більше заробляв, ніж я. Ми виростили одного сина, вивчили його і вже й

You cannot copy content of this page