А я нічого не помічала, справді, нічого, тільки, коли все розкрилося, то я наче все збоку побачила і диву дивувалася, ну як же так: людина тебе ні в що не ставить, а ти нічого не бачиш?
Не знаю, скільки б це все тривало, якби якось колега по роботі, червоніючи не сказала: – Інно Василівно, це не моя справа, але ваш чоловік ходить до моєї
Тоді мені був двадцять один рік і було таке кохання, як у кіно: багатий, гарний і любить мене та балує безмежно. Чим я не героїня з фільму? І так я почувалася, адже знала, що всі дівчата на потоці мені заздрять, а я просто особлива і кохана! Ось в такій ілюзії я жила, поки не дізналася дві вражаючі новини
З Ігорем ми познайомилися дуже банально і водночас романтично: йшов дощ і я бігла в гуртожиток в надії випити гарячого чаю, як от проїжджа машина мене з ніг
Ну сказала я не подумавши, але ж я не це мала на увазі, де ж я думала, що мої слова подруга так потрактує і це все відобразиться на всьому моєму житті? Це геть не справедливо!
Ми мали дуже хороших друзів, сімейну пару нашого віку, мій чоловік дружив дуже з Петром, а я з Веронікою. У мене від неї не було ніяких секретів, зустрічалися
Ну, шепнула я це доньці, а що я не правду сказала? Дмитро мене не пускав до себе жити, то я так доньці й сказала: «Я дуже хочу жити з тобою, але тато мене не пускає в квартиру». А вони вже таку проблему з цього зробили
От скажіть мені, хіба кожна жінка не заслуговує на щастя? Не заслуговує бути коханою, обожнюваною? То чому одразу на мене отак всі напосілися? До доньки не пускають, мовляв,
Мені було тридцять, коли мама пішла у засвіти, вона довго боролася за себе, але. Вже майже без сил, вона мене попросила про дещо, що мене тоді дуже обурило, але тепер, коли я бачу наслідки своїх вчинків, я розумію, що треба було вчинити так, як вона мене тоді благала
Отож, мої батьки жили добре, тато їздив на сезони, будував хату, купив мені квартиру. Як батьки вони зробили для мене навіть більше, ніж могли, бо завжди старалися аби
Я й гадки не мала що так надовго затримаюсь у своєї доньки Марини. Ми домовлялися на кілька днів, а минуло вже два тижні! Але куди я дінусь, коли вона в лікарні? Ви навіть не уявляєте, що я побачила! І як так можна? Але найгірше, що Марина сама влаштувала все це, і ще й на мене розсердилася, коли я зробила, як годиться
.Моїй доньці Марині трохи за тридцять, у неї двоє маленьких синів і чоловік Максим. Марина не працює, сидить вдома з дітьми. Колись вона мала гарну роботу, але компанія
Життя вилося безкінечним веретеном буденних справ. Сергій повертався додому з роботи, як зазвичай, а я готувала вечерю. Донька, наша маленька Марійка, гралася в кімнаті. Телефон задзвонив, і я, не сподіваючись нічого поганого, взяла слухавку
— Привіт, Олено, — сказала незнайома жінка. — Я розумію, що зараз зруйную твоє життя, але ти повинна знати правду. Я — кохана Сергія. На мить мені здалося,
Думаю, що інакше моє життя з такою матір’ю скластися й не могло, бо я мала ні за яких обставин не осоромити маму-вчительку, яка й вдома не зменшувала менторського тону
І ось мені сорок, я йду по сірій вулиці, яка освітлюється на початку, спішу додому, до мами, щоб вкотре вислуховувати, що я навіть чоловіка собі знайти не можу,
Коли кавалер відкрив рахунок за частування, то його очі аж округлилися. Мені пригадалося очі іншого за схожої ситуації, але от мотиви в обох чоловіків геть інші
– Не переживай, я оплачу свою половину, – сказала я кавалеру. – Радий, що ти сучасна жінка, – почав він полегшено, але я його перебила. – Ні, справа
— Я орендував квартиру на місяць. Поживу окремо, подумаю над всім. Мені треба трохи побути наодинці.
1 вересня наближалося з тією ж невблаганною швидкістю, що й завжди, і для кожної матері це був час хвилювань та підготовки. Я щойно купила нашій доньці Софійці шкільну

You cannot copy content of this page