nat

На роботі колеги вигулюють нові сукні та розповідають про кавалерів, а я ношу те, в що влізаю, бо моєї з чоловіком зарплати ледве стає. А ще ж треба

Були у мене гарні речі і іграшки, а от мами і відчуття спокою не було. Мене виховувала бабуся, бо мама моя працювала в Італії і не приїжджала роками.

А у мене на їхньому фоні просто благодать – мій їздить по заробітках і нічого, що потім два тижні не вилазить з генделика, потім тиждень відходить, ще тиждень

Чим старшою я ставала, тим чіткіше розуміла, що не хочу такого життя собі, що сідатиму з чоловіком за стіл і не буду підскакувати аби щось подати, не буду

А правда дуже проста – моїй кумі тридцять дев’ять років і невдалий шлюб, дітей у них не було. Чоловік її перший і справді був таким, що й не

Моє життя почалося в багатодітній родині, в хліборобській родині, де ти не просто був дитиною, а майбутнім працівником, бо батько вже хлопчиків привчав до роботи на тракторі чи

Мені п’ятдесят років і п’ять років я одружена з Роберто, здавалося, що вхопила я Бога за бороду, бо він і багатий і любить мене. Познайомилися банально – я

Ой, не раз! Бо вперше я зрозуміла, що чоловік гуляє, коли діти були малі, не хотіла терпіти і зібрала речі Михайла: – Забирайся! – Сергійку, Іринко, мама тата

Ми з Вірою дружили з самого малку – вона часто бувала у нас вдома, була мені практично за сестру, бо я була одна в своїх батьків. У Віри

– То що ти за стіл такий приготувала? Все холодне, нічого навареного та ти дітям так шлунки збавиш, а що вже про Дмитра казати? Пригадую, як не спала