nat

Мій чоловік до нашого знайомства був одружений, від першого шлюбу має сина. Коли вони розлучалися, хлопчику було близько п’яти років. За словами чоловіка, дитина дуже важко перенесла їхнє

Мої батьки розлучилися, коли мені було всього вісім років. Старший брат залишився з батьком, а я залишилася жити з мамою. Відтоді батько майже не брав участі в моєму

Я нарешті прийшла до того стану, коли думка оточуючих мене вже не хвилює. Мені байдуже чи я сподобаюся іншим, чи мій зовнішній вигляд їм сподобається, чи я в

Кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе. Вже тепер я знаю, що це правда. Називати речі своїми іменами не просто правильно, але й треба, бо так все

Завжди пакую продукти з любов’ю: овочі, фрукти, молочні вироби, м’ясо. І обов’язково додаю щось смачненьке — мамин улюблений пиріг чи шоколадку, адже вона так любить солодке. Однак, коли

Думаєте, що я за така донька, то от послухайте, яка. Я не знаю, для чого мене мама на світ привела, напевно, для галочки, щоб було, як у людей.

Валерій – моя пізня дитина, єдина радість і втіха у нас з чоловіком. Як ми вже раділи йому, як пестили, для мене материнство було радістю і я готова

Коли я тільки прийшла знайомитися зі свекрами, то мене здивував їх стиль частування. Спочатку ми довго сиділа та балакали за порожнім столом, а потім свекруха встала та до

Ось такі думки проносилися у мене в голові і спогадами я верталася в ту пору, коли з немовлям на руках гукала чоловіка: – Арсене! Я коляску залишила на

Я вважала себе щасливою жінкою: міцний шлюб, донька-студентка, гарна робота, відпочинок на морі чи в горах раз в рік. Чого ще хотіти від життя? Тільки дякувати Богу. І