Найбільше, чого я не хотіла в сімейному житті, то стати схожою на мою матір, яка такі татові сцени влаштовувала, що я не знаю, як він і витримував. А тут я бачу, що стаю така сама, бо очевидні всі ознаки, що в мого чоловіка хтось є, а матір збоку ще й підіграє
– У відрядження їздить, телефон з собою всюди носить, чоловік він гарний, а ти вже старієш… Звичайно, що мені все це з голови й не виходить, а раз
Другий раз я виходила заміж в тридцять вісім років і думала, що вже до всього в цьому житті готова і моє щастя ніхто не зіпсує. Розмріялася, як то кажуть, бо свекрух ще ніхто не відміняв
Це був мій другий шлюб, а для Миколи перший він ще був хлопцем в сорок років. Казав, що у нього були стосунки, але все якось до весілля не
Раз в місяць чоловік збирав речі та йшов до матері, здавалося б подія знаменита, але з роками я зрозуміла, що має вона одну закономірність, яку я раніше не помічала, видно, таки досвід робить своє
Отож, Андрій жив зі мною у квартирі моєї мами, мама також з нами жила, але вона була жінка завжди добра і поступлива, тому до зятя претензій не мала,
От я не знаю, що мені з невісткою робити: чи хвалити, чи показати, як у нашій родині ведеться, чи з сином серйозно поговорити? Справа в тому, що я невістку не знаю, Сашко її до нас привів, коли вони вже заяву подали, далі метушня на весіллі, пару слів з її батьками, метушня, а далі всі роз’їхалися і я сама з чоловіком
Мені така тиша незвична була, бо останній місяць був дуже насиченим, а тут так, наче когось в хаті нема. та зрозуміло кого – мого синочка любого, що тільки
Не знаю чи й звела б нас доля деінде та й чи б були такі наслідки, але, видно, поминки за однокласником якось пришвидшили хід подій
Я навіть не впізнала, хто ж т мені телефонує, адже стільки років пройшло, але як почула «однокласник», то одразу й спогади на думку прийшли і серце стиснулося. Як
Кілька днів тому вона випадково помітила незрозумілу переписку. Дивно, що до цього вона не надавала значення дрібницям
Вона сиділа на лавці біля свого під’їзду, вдивляючись у туманний горизонт, і відчувала, як серце стискається від думок, що буквально розривали її зсередини. Вікторія, а саме так її
Я всіма правдами і неправдами добивалася пенсії раніше, стаж у мене був, але бажання працювати вже не було, та й навіщо, для чого, коли чоловіка не стало, донька виїхала за кордон з онуками. Скільки мені там того треба?
Отак я рвалася від людей подалі, але самотність раптом почала дуже даватися взнаки. Якби у мене були подруги, то, може, й не так би було важко, але подруг
Прийшла до мене невістка, вірніше в хату, така, як з тієї приказки про яйця… Може чули, але я нагадаю, бо вже така викапана, що аж сміхи збирають: і ремонт вона робитиме, і на кухні господарюватиме, і біля городу.
А приказка каже про те, що невістка хотіла побілити в хаті та щітки не було, а в діда була борода, а далі захотіла пиріг спекти, то їй богу,
Ми з Іриною дружимо вже близько тридцяти років, як вступили на один курс, то так і все життя разом. У обох життя склалося, діти, робота, маємо завжди про що поспілкуватися, разом можемо вийти в люди, поскаржитися на чоловіків і дітей, погоду! Найкращі подруги, одним словом
Але була в Ірині одна річ, яку я ніколи не розуміла, навіть, не так – яка мені в голові не вкладалася, справа в тому, що вона завжди гуляла
Стала я валізи збирати, а Андрій очима кліпає: «Ти куди? Я вирішив, що готовий з тобою одружитися! Чуєш? Зачекай!».
– Знаєш, я передумала, – спокійно відповіла я, – краще вже самій жити, ніж за такого заміж виходити. Починалося все дуже романтично і жалісливо, бо Андрій розповідав, як

You cannot copy content of this page