Не довіряла я акціям ніколи, а тоді мені просто припекло. Ні, то вам не купити олію по акції, а потім в чеку побачити, що ціна така ж, як і була до акції, то вам холодильник! Зламався, такий-пересякий, а надворі спека!
Не шкода мені того, що в холодильнику, але шкода продуктів з морозилки. Бо я ж туди протягом літа стараюся наморозити продуктів, поки вони дешеві, а взимку ласувати і
Гроші дай і мовчи. Десь так виглядали мої стосунки з донькою, заради якої я й подалася на чужину. Думаю, якби не вона, то я б собі спокійно жила з чоловіком і горя не знала, хай би скромно їла гречку з підливкою та салат з капусти хрумала, але була б дома.
Виросла моя донька і вже така стала доросла, що матір слухати не хотіла. Пішла жити з якимось пройдисвітом, любов у неї була неймовірна, але як вже зрозуміла, що
Тридцять років я з нею не просто дружила, я жила її проблемами, пропускала повз вуха доволі нахабне поводження і вірила, що ця жінка все ще та, моя давня, люба подруга, просто їй не пощастило в житті.
Юля була й красивіша за мене, й розумніша, але їй в житті не пощастило, а от на мене все моє життя наче сипалося, як з золотого руна. Заміж
Я з тих жінок, з якими живуть, бо так зручно, бо не трапилася та єдина, або ніхто не хоче інший жити от я й пригоджуся, так би мовити, запасний варіант. Це в мене таке кожен день, просто було раз в житті, коли я думала, що мене люблять, а я була так, аби не самому бути
А далі мені той чоловік перелічив, що зі мною не так, і не оминув, знаєте, жодної дрібнички. А я навіть не змогла йому гідно відповісти, зіпсувати його речі,
Я вам так хочу сказати – чужого не шкода, і чи то річ чи рідна дружина, відношення однакове. Більше того. Тепер ще мене й винною виставляють, мовляв, якась мати не така, як треба.
Світланка, моя єдина донечка і нема нічого дивного в тому, що я її люблю понад життя. а ще вона у мене росла доволі хворобливою і я стільки витратила
Коли я побачила колишню дружину свого хлопця у нас вдома, то здивувалася. Здивувалася тому, як ця жінка виглядала, наче прийшла не питати якісь побутові речі, а прийшла на побачення. Я стала пригадувати. Що мені про неї розповідав Микола і сполотніла. Невже, це станеться і зі мною?
Мені сорок сім років, як і Миколі і зійшлися ми після невдалих стосунків. У мене історія доволі банальна: вийшла заміж з великого кохання, нікого не бачила окрім чоловіка,
Знала я, що подруга моя найкраща, закохана в мого хлопця, добре знала, але не планувала я віддавати щось Уляні, бо й сама любила чи лиш так здавалося. Чомусь моє палке кохання до Олексія дуже швидко пройшло, бо після трьох років шлюбу я вже розуміла, що попала далеко не в казку.
Уляна ж поїхала з нашого містечка вчитися далеко, там одружилася і мала двійко діток. Наче все у всіх гаразд, старі часи забуті і треба жити своїм життям. Але
Вертаюся від матері і таке відчуття, що я звідти втікаю, бо така у неї атмосфера, що й бути там довше я не хочу. Проте, я не вражаю, що мамин новий чоловік в тому винен, як раз це все мама спровокувала своєю поведінкою.
Коли мама сказала, що вона зійдеться з давнім знайомим, то я не була проти, адже жила в іншому місті, у мене вже діти, робота, загалом своє життя. Їздити
Як то в селі жити молодій вдові, коли рук чоловічих треба, а звідки їх взяти? Та й синові моєму треба було аби батько був поруч, а хто ж на його місце стане?
Був мій Юрко не просто чоловіком, а коханим чоловіком, красенем високим, сина любив, завжди з ним час проводив, все щось показував та майстрував. Все у нас в домі
Моя свекруха ще тієї епохи, коли стіл має ломитися від наїдків ще від самого ранку, а гості мають сідати до столу, де вже салати злегка вивітрилися. Бо так ми гостей поважаємо і чекаємо, а ще їди має бути просто ціла купа, щоб потім ще тиждень їли самі, доїдали кіт з псом, кури і свині
Я готувати не любила і не люблю, вважаю, що кожен здатен собі приготувати яєчню чи бутерброд, головне на той бутерброд заробити. І ось я заробляю і навіть більше,

You cannot copy content of this page