nat

– Який чудовий день, – почула поруч себе і дуже здивувалася. Ну, по-перше, день був похмурим і тільки спів одинокої пташки говорив про те, що на вулиці весна,

– Ну чого ти, Маріє, в батька пішла? Ну хоч би трохи в мене, – казала вона мені, – Як ти тепер сама будеш жити? ніхто тобі й

Коли ми з Дмитром тільки одружувалися то й собі мали на меті жити краще, ніж жили наші батьки чи наші знайомі. Мріяли про затишний будинок, про дітей, про

Я живу в обласному центрі, а мій чоловік з невеликого гірського села. Ми познайомилися на роботі, мені вже було тридцять чотири, коли ми почали зустрічатися. Михайло на три

Тільки от моя обізнана доня не знає, як перетворюються на таку от жінку. То я їй розкажу. Ми з Романом одружилися по любові, принаймні, я його дуже сильно

І я змирилася. Вибрала собі одяг на церемонію, все поскладала в пакетики, сорочку і спіднє, колготи, довго вибирала хустку, яка мені буде личити. – Ось цю, Катерино, –

Думаю, все завдяки тому, що я пів життя пропрацювала на роботі в Італії, а там з сеньйорою і на морі відпочивала, і в гори їздила, на смачній і

Синочок у неї пізній з’явився, вже їй під сорок було, тому вона наполягала, щоб дитина її на старості й доглядала і нікуди не переїжджала, бо ж маму треба

Прийшлося знову ставати до роботи, бо мало я настоялася за цілий день. на запах вже й син прибіг, а я ж тільки на чоловіка розраховувала. – У тебе

– Ще чого! Який ресторан? У мене де на нього гроші є, а на тих дармоїдів, що твоїх, що моїх, я й копійки не хочу витрачати! Що вони