Якби мене тепер спитали, яку я хочу невістку, то я відповіла б: «Будь-яку». Але пізно приходить така думка, що не треба замість дитини вибирати їй долю
Таке сталося й зі мною – всюди пхала свого носа і та мені була зависока, а та затовста. – Та як з такими генами та дитина?, – закочувала
Мій чоловік таким не був, коли я за нього заміж виходила. Мені здавалося, що ми любимо один одного і будемо робити все аби нам було добре разом. Але мій Мирон майже раптово перемінився в родині і почав грати роль вічно невдоволеного чоловіка.
Все, що у нього було негаразд на роботі, те все він виливав на мене з дитиною і приводів не треба було багато: – Ще не підігріла вечерю до
Коли я вийшла на пенсію, то несподівано для себе зрозуміла, що до мене залицяється дуже гарний чоловік мого віку і такий галантний, такий турботливий, що я вирішила, що це моя винагорода за всі мої старання в житті.
Мій попередній чоловік вмів тільки на дивані валятися і йому нічого не було треба і його взагалі не треба було чіпати. А от Петро зовсім інший – і
Я другої невістки не признавала, як і мій чоловік, але не могли ми ніяк вплинути на онука аби він якось до мами по-іншому ставився. Та й на вік такий припало те розлучення, Сашкові тринадцять, а тут дорослі не можуть з собою раду дати, а він з віком
.Знаєте, я свою невістку Надійку люблю. От хто би що не казав, але я так дивлюся на неї і дякую Богу, що вона попалася моєму синові в дружини,
Я не розумію з чого донька взяла, що я маю чинити, як моя мама? Зараз зовсім інші часи і кожен живе так, як хоче, бо нікому нічого не винен.
– Ти ж практично мене не виховувала, а все робила бабуся і тепер ти те саме маєш зробити для моїх дітей!, – донька ніяк не заспокоювалася, а я
Рідна сестра таке зробила на роковини по моєму чоловікові, що я не можу повірити, що таке може бути і ще й сміє переді мною виправдовуватися: – Та Галі вже тридцять, я й забула про те, коли там у тебе Федька не стало!
Не скажу, що ми з сестрою надто близькі люди, бо завжди була між нами якась конкуренція за увагу мами, за фінанси тата, за те, в кого що краще.
Мій чоловік був гарним і все. Саме тому я прожила з ним шість років, забезпечувала родину і терпіла його поганий настрій. Де був мій розум?
Я не знаю, що це було, адже я вчепилася в Руслана, мов то остання соломинка в моєму тридцятирічному житті. Я тягнула його до шлюбу, а він упирався всіма
Розумієте, ми з чоловіком хотіли якнайкраще, а донька он виє, що ми їй весілля перепаскудили і вчинили так навмисно. Але я не розумію, як квартира могла стати перешкодою для весілля?
Вся справа в тому, що Ліля у нас одиначка і ми її все життя оберігали та опікали, вона не знала, що таке працювати в студентські роки і що
Я прожила довге життя і на кожному десятку була певна, що я в усьому права, але життя мені показало зовсім другий бік.
В двадцять я була права, коли вчилася на бухгалтера. В тридцять я була права, коли вигнала чоловіка-лінтюха, в сорок я була права, коли не хотіла аби син вчився
– Ти сама винна! Ти чого заміж не вийшла, а носом до тепер крутиш? А у Володі родина і я маю йому допомогти!
Ось так мені відповіла мама на моє питання, а де ж маю жити я, оскільки вона продала бабусину квартиру і все віддала братові. Ми жили з мамою в

You cannot copy content of this page