nat
Я з невеликого містечка, закохалася в однокласника і після школи він поїхав вчитися, а я поїхала в пологовий. Мати Анатолія була категорично проти того, щоб син її виконував
– Я не можу на це дивитися! Ви хоч когось навколо бачите, наче в печері живете? Не те, щоб нам млинець впав з лопати, але квашена капуста з
Рік тому я виставила чоловіка за двері і не було в цьому нічого особливого, бо він у мене часто так бігав до своєї матусі. Я з таким не
Це я про свого чоловіка колишнього розказую, бо наче вже нам по шістдесят, а він веде себе як дитя – не буде зі мною в одній хаті бути!
Але наче міцний Дмитро, хоч вже п’ятдесята на носі. Тим більше, що сам він в село проситься та каже, що такої жінки більше ніде не знайде, тому мене
Це було у моїй юності, ми зі Світланою виросли по сусідству, не одне взуття зіпсували на ковзанці разом, на річку ходили, мінялися одягом, щоб гарно на танцях виглядати.
Моїй Діані лише двадцять років, той час, коли треба гуляти і радіти життю, знаходити кохання і втрачати його, знову закохуватися і далі створювати родину. І ось сусідки мене
Мама тоді ще так голосила, ви б її чули, казала, що я собі життя зіпсувала і після такого мене ніхто заміж не візьме. – Ти вже у них
Кажу як є – думала я, що подруга моя Бога за бороду вхопила, бо чоловік у неї, мов з картинки, двоє діток вихованих, вона вдома сидить і ніде
Я певна, що правда на моєму боці, бо саме я маму доглядала, а як відомо, хто маму доглядає, того й спадок. Це неписаний закон, який всі знають. Але,