Як таке почути від рідної доньки? Куди мені йти з новим чоловіком – світами, але ми вже не молоді та вибір у мене невеликий: або донька з дітьми йде, або я. Що мені робити – вже й сама не знаю.
В сорок років я поїхала на заробітки, бо треба було вже щось вирішувати з житлом – жити в однокімнатній квартирі двом можна, але як Світланка вивчиться і приведе
Я все життя думала, що вони все знають, що обговорюють мене при кожній нагоді. Саме тому я не висилала їм ні фото, ні писала про себе – хай менше мають приводів про мене згадувати. Проте, прийшлося мені вернутися до рідного дому і я прозріла.
Моя історія з тих, коли молодша сестра забирає у тебе кохання всього життя. У нас з сестрою різниця і віці вісім років, тому я мала бути за старшу
Якби він не вселив у мене надію, що я буду коханою, то чи вчинила б я так, як вчинила? Ні! Тому в тому, що зі мною відбувається останні роки, куди скотилося моє життя – винен лише він, Сергій!
Отож, мені було двадцять вісім років і пора була виходити заміж, а кавалерів наче й було. Але ніхто нічого серйозного не пропонував. І ось я вичитала, що треба
Діда Івана я знала все життя, а тепер наче роки по ньому звіряю, бо для мене я – ще мале дівча, що бігає від гусака. А отак на нього гляну і питаю себе – а скільки ж йому уже?
– Вже вісімдесят п’ять дідові, – каже моя мама, – Вже п’ятий рік без баби Марії живе і ще в доброму здоров’ї. Треба йому буде знову молока та
Мама моя не вірила в цей шлюб і я не могла зрозуміти чому, але потім, поживши два роки з чоловіком, я переконалася, що від мене в цьому шлюбі мало що залежить, як і чоловіка, а вся справа в чому, як ви гадаєте?
То я вам розкажу, що самі здивуєтеся. Я вийшла заміж в село і була щаслива, бо село у мене завжди асоціювалося з бабусею, її лагідною усмішкою, теплим хлібом
Я з подивом дивилася, як свати практично переманюють до себе доньку. Тільки те й чула від неї, що «мама Оля» і «тато Толик» казали, які вони хороші і як я маю до них дослухатися і забути, що не була на весіллі у неї.
Тепер я шкодую, що моя Маринка росла «безпроблемною» дитиною, тихою і врівноваженою, вдома сиділа і книжки читала. Сама вступила на державну форму навчання і я тому несказанно тішилася,
Останнім часом чоловік став просто нестерпним і головна претензія в тому, що я ставлюся до нього, як до дитини і сюсюкаю, а його це вже дістало
Спочатку я подумала, що він має рацію, адже діти наші виросли, до шерсті маю чутливість, тому домашніх улюбленців нема. Залишився один чоловік. Але тут було щось не чисто.
Мені просто не щастить з чоловіками і в мої сорок п’ять років я просвітку не бачила. А останній, здавалося б, молодий і гарний. Та тепер не знаю, що з ним зробити і куди діти. Треба було мені того на свою голову?
Отож, перший мій чоловік через два роки де й дівся, тільки дитину по собі залишив. Мати моя замість того аби помогти мені, то тільки на голову капала. –
Коли я тільки зустрічалася з Олегом, то насторожилася, що він у мами одинак і вона його сама виховувала. Але де я могла знати, що мене чекає зовсім інший, геть протилежний бік любові до сина
Ганна Олександрівна справила на мене враження дуже доглянутої жінки і знайомство пройшло в кафе, бо вона не хотіла морочитися з гостиною. – Галю, я не хотіла ні квартиру
Мама завжди мені возила з міста гостинці і навіть в сорок років я чекала на її приїзд, бо вона така ласунка, що точно щось купить. Де ж я думала, що вона привезе мені з міста батька моєї дитини
– Дивися, йти не хотів, казав, що не мав з тобою нічого! А я кажу – ти май мужність з сином познайомитися, двадцять років хлопцеві!, – бубніла мама,

You cannot copy content of this page