Головна

nat

Ця розмова з чоловіком відбулася через десять років від першої і я тільки про себе усміхнулася, що й тут я його пересиділа і прийдеться йому зі мною ділитися
Історії з життя 0
Ми з Ростиком обоє не мали за плечима ні багатих батьків, ні грошовитої професії, він електрик на заводі, а я перукарка. Познайомилися на дискотеці і так зав’язалася симпатія,
Свекруха молила мене аби я вернулася до її сина, називала «донечкою» і каялася в усьому, що натворила. І от я думаю чи погодитися на це заради сина, Петрового сина
Історії з життя 0
Ми з Петром зійшлися вже під сорок, бо у обох невдалі шлюби за плечима і діти від цих шлюбів. У Петра вже підростав тринадцятирічний син і я дуже
Мене виховували з тією думкою, що рано чи пізно людину оцінюють за її добрі вчинки, що треба дочекатися, коли тебе люди похвалять і добро завжди вертається. Нам про це товкмачили в школі, що «Я – остання буква алфавіту», тому треба завжди жити заради когось, найперше заради світлого майбутнього
Історії з життя 0
Тому мене зовсім не бентежило те, що Гришко, який списує у мене випускну контрольну, дарує квіти Аллі. Я була переконана, що ще трохи потерпіти, почекати, поробити добра, і
Нам з сестрою вже за п’ятдесят, але вона мене просто ошелешила дитячим аргументом. Мені здається, що я вже й забула все, що було в дитинстві, а вона старша і ще пам’ятає
Історії з життя 0
Отож, ми з Вірою були рідними сестрами, тільки вона на чотири роки старша і моя поява чомусь дуже її вразила. Батьки нас однаково любили і можу навіть сказати.
Спочатку свекруха до мене чіплялася за пилюку, далі за гарячі страви для Ромчика, далі про режим і сон, бо він якось не так виглядає, далі взялася нам нагадувати, що ми маємо вже їй онуків наштампувати і чим більше, тим краще
Історії з життя 0
Якби вона була самотня, то я б подумала, що у неї купа вільного часу, але ж вона має чоловіка і батько Романа доволі простий чоловік і невибагливий, тому
Відколи я свою матір пам’ятаю, то вона завжди молодилася і завжди була в пошуку багатого чоловіка. І одного разу їй пощастило, хоч я так не думаю
Історії з життя 0
Віктор був пихатим «новим українцем», якому пощастило розбагатіти і він одразу почав себе обкладати цяцьками багатого життя. Як моя мама на це повелася – я не знаю, але
Я таки безталанна якась, бо й з чоловіком жити не можу і самій теж не весело. Думала, що буду вести насичене життя. а сама сиджу перед телефоном, бо як не одна подруга відмовить, то інша
Історії з життя 0
– Ой, у мене сьогодні онуки виступають. – Ой, я маю з чоловіком піти вибрати взуття. – Ой, я йду на ювілей з чоловіком. Зрадниці. Всі так своїх
Я всім розказувала. Яка у мене турботлива свекруха і як мені з нею пощастило. Я ще не чула від подруг аби свекруха так переживала за шлюб сина. Бувало, зателефонує до мене та наставляє, як то маю за Матвієм доглядати аби його ніхто інший з родини не забрав.
Історії з життя 0
– Ти дивися, Юлю, бо він чоловік видний, часто у нього телефон відключений, а ти нічого не робиш. Я б на твоєму місці прослідкувала, де ж він ходить,
Я не знаю, що на мене найшло після двадцяти років шлюбу, вірніше, знаю, бо я цього хотіла з перших днів нашого спільного життя – щоб чоловік засипав компліментами, говорив, як він мене сильно кохає, як йому світ не милий без мене. Але у відповідь слів не було, а лиш звичайна буденність
Історії з життя 0
Ну, побудував Руслан для мене і дітей будинок, заробляв гроші і вчасно повертався додому. Але толку мені з того? Я й тоді хотіла аби мене на руках носили
Коли мене на городі скрутило та так, що ні кроку ступити, ні дихнути, то я вже тоді почала трохи головою думати. А чого так? бо я по-іншому за все своє життя й не звикла – все треба було думати про когось, але не про себе.
Історії з життя 0
Мама моя була хворобливою жінкою і по-господарству не дуже й могла робити, тому я з самого малку знала, що мала мамі наносити води, піти по корову і пригнати

You cannot copy content of this page