nat

Я кивала і дякувала чоловікові за турботу, за те, що без його мудрих зауваг, не знаю, якби й до сорока п’яти дожила. Звичайно, що діти, неправильно виховані мною,

Петрусь – наша пізня дитина, я вже втратила будь-яку надію, але в сорок років мені сказали, що мені не заповіт треба писати, а писати список всього необхідного для

Так склалося, що тітка мого чоловіка є близькою подругою дружини мого рідного дядька Віри. Ми з дядьком і його родиною бачимося дуже рідко і ще рідше вони приходять

З сімейного життя пам’ятаю лише кухню, завжди мріяла, щоб у мене на кухні був телевізор, як в американських фільмах і тоді я б не потикалася ні до чоловіка

Так, я роки любила свого начальника, Віктора Петровича, хоч і чітко розуміла, що він не кине ні дружину, ні дітей. Я себе надіяла тим, що от діти поїдуть

Не скажу дивину, що сестра молодша чомусь часто красивіша за старшу, таке й у нас з Мариною було. Я серйозна та слухняна, а Марина весела і гарна, тому

Я взяла її за руку і повела до дзеркала. – Ти хочеш аби він згадував про вашу останню розмову і ти була в такому вигляді? За чим тут

Та й не дуже мені подобається й зараз, коли мені крутяться під ногами та щосекунди щось тим чоловікам подай та принеси, таке враження, що вони поза нашою квартирою

Справа в тому, що мій чоловік професор і всі його думки тепер зайняті лише наукою, хоча колись були зайняті молодими жінками. Я так мріяла, щоб знову якась дівчина

Не було його пів року, не було його рік. Він не давався чути ні батькам, ні друзям і ми всі подумали про те, що сталося невідворотне. Мені тоді