Мати моя мені завжди казала, що я «причіп», який вона б радо скинула та не може, бо совість не дозволяє. Але так ставитися до мене, видно, дозволяла, адже, як тільки вона вдруге вискочила заміж, то нянькою її дитині була я. Її мало хвилювало чи хочеться мені на вулицю до подруг, я мала сидіти з дитиною, щоб її новий чоловік не дратувався через те, що дитина вередує.
Саме маленький Дмитрик вперше дав мені відчуття, що мене люблять, він обіймав мене рученятами і казав: «любу-любу», проте надто швидко він виріс і приєднався до тих, яким я
Мене мама інакше не називала, як плямою на їхньому бездоганному роду, мовляв, ростили мене, леліяли, а я он як з ними. Я росла в лікарській родині, де дідусь і бабуся були лікарями, тато був лікарем, а мама була медсестрою.
Тому моя доля була визначена – я теж поступила в медичне. Але вчилася я погано, бо ніяких ні задатків, ні бажань здобути саме таку професію не було. Хоч
Свекруха всі двадцять три роки лізла в нашу сім’ю зі своїми цінними порадами, все їй було не так і не те, тому на слова «приємні» вона не скупилася. Але я від неї такого й не чула, як вона почала мені виговорювати після того, як я пішла на сватання з сином без чоловіка.
– Та ти нашу всю родину підставила, та як про нас свати подумають! Ти чим взагалі думала? – Про те й думала, щоб син наш, а ваш онук,
Я як побачила куди мій син гроші діває, то вже вирішила остаточно, що від мене він ні копійки не отримає. То я тут батрачу на чужині, а він отак фітькає? Е ні, так не буде!
Доля моя така ж як і тисяч наших жінок – стала в родині за вола і за чоловіка, поїхала за грошима і вже який рік тут на чужині
Я зайшла на кухню і очам не повірила – на столі вечеря, в вазі квіти і чоловік, який мило усміхається
– Дарино, мий руки і вечеряти. Я вже тебе зачекався, – сказав він і потягнувся до мене. Я вискочила з кухні, мені дух перехопило – отже ж, як
Вирішила я звести з чоловіком рахунки. Так, саме звести, бо розходитися я не планувала, адже у нас діти, хоч і великі, але й і вчити їх на щось треба і далі й одружувати прийдеться
Та й Мирон теж не планував йти з родини, він собі так просто звик жити. То вперше, коли я дізналася, то хотіла його просто, ну, не знаю, що
За свої довгі роки я знала лише роботу і діти, якби мені хтось казав, що я маю жити для свого задоволення, то я б подумала, що наді мною кепкують. З задоволення було задерти ноги вище голови, коли припленталася з грядки і хоч хвилю так полежати, поки тебе окрик свекрухи не згонить:
– Знов ноги задерла та вилежується, а я маю все за неї робити? Отаке було моє і життя і сокровенні бажання. Як тепер згадую за молодість, то лиш
Я влетіла до невістки в хату, як той коршун і те, що я там побачила, лише підтвердило мої думки. У неї якраз зібралася весела компанія і всі застигли, коли я ввійшла в двері. Які навіть не закривалися.
– Що ж, невісточко, і я з тобою посвяткую, я й подарунок привезла, а ти все не даєш мені дитині вручити, – сказала я їй і почала шукати
Відколи я ввійшла в сім’ю мого чоловіка, відтоді мати виставляє себе і свою квартиру як якийсь суперприз, який або ми, або сім’я молодшого брата «виграє».
– Тому квартира моя буде, хто мене на старості глядітиме, – каже вона нам всім в очі і так гонорово посміхається, наче ми маємо всі перед нею маліти
Невістка вернулася з заробіток і почала дуже з сином перечитися, дійшло до того, що забрала дитину і пішла до матері. Я завжди мала з нею непрості стосунки, але це вже переходить всілякі межі і я думаю, що тут щось нечисто. Справа в тому, що її подруга проговорилася, що вони там ходили до господаря ще в хаті прибирати і дуже часто Інну той пан викликав до себе.
Інна має дуже непростий характер і я вже зрозуміла, що для спокою в родині мені краще мовчати. Вона прийшла до нас невісткою, бо у мене Віктор – єдиний

You cannot copy content of this page