З Ритою я не лише працювала на заводі, але й жила в одному під’їзді і терпіти її не могла. Де ж я думала, що відіграю таку роль в житті її дітей?
Отож, Рита з чоловіком та двома дітьми оселилися у нашому домі роки три тому і наслідки цього відчув цілий під’їд. Ми вже й поліцію викликали, соціальні служби повідомляли,
Моя історія просто казкова, бо в свої п’ятдесят три роки я надіялася отримати радість хіба від онуків. А тут, виявляється, мене мовчки любили стільки років!
Все почалося з того, що у мене почав капати кран. Ні, найперше розкажу про те, як мене покинув чоловік. Отож, одного чудового дня ліпила я пельмені, улюблені Петрові,
Наша дитяча дружба з Уляною пройшла крізь роки і тепер вже я не знаю чи на щастя, чи ні. Уляна була «скороспілкою», тому від хлопців відбою не було, а я була мов та жердина
І так сталося, що коли я в інститут поступала, то у Улянки вже був трирічний синочок і вона готувала чоловікові борщі. Ми спочатку листувалися, а далі й зідзвонювалися,
То моя порада тим жінкам, які тримаються чоловіка, бо більше ніхто на них і не гляне. То було таке в мене після мого першого розлучення, коли я повелася на Мирона, хоч ми була така пара, що хоч за гроші показуй.
Розумієте, мені важко було знайти собі чоловіка в молодості, бо я жінка висока і з кісткою широкою. Мій перший чоловік був рівний зі мною і я вважала себе
Прийшла я з побачення, вірніше прийшла з того побачення, де мала показати чоловікові, що я ще ого-го. Але з «ого-го» вийшло показати лише свою спину, як дременула від кавалера після всіх частувань та приготувань
Ну, як то кажуть, дожилася я – зловила чоловіка з іншою. І не з ким-небудь, а зі своєю найкращою подругою. – Чому ти дивуєшся, – каже мені мама,
Я одразу старій Зосі повірила, бо давно мені серце казало, що не все просто між моїм сином та її онукою. Але вже тепер нічого не виправиш і мені так хочеться сказати молодим – не любіть свій гонор більше за коханого і тоді все буде добре між вами
А як почнете один одному доказувати, хто з вас кращий, то отаке й відбувається. Мій син Сергій зустрічався з Інною зі школи. я була не у захваті, бо
Донька у мене уже на порі, але чогось їй не щастить з женихами. Наче вже доходить до співжиття, але далі щось йде не так і вона знову одинока
– Лілю, тобі скоро тридцять, то вже треба починати якось хитрощами закликати чоловіків до хати. Раз просто так вони не йдуть, – повчала я її. І ось у
Підловила я свою свекруху аж тепер, але вже й не знаю чи мені їй казати, що я про неї все знаю чи хай вже буде? Але як їй двадцять років подарувати тих зауваг та повчань?
Мій чоловік з невеликого села і завжди мені розказував, що нема смачнішої капусти, як терта варена ріпа на сметані і червона бульба з червоною квасолею, яку називали чомусь
«Чому він за всі ці роки не запропонував мені вийти за нього заміж?» – крутилося тепер в голові. Але тоді, коли ми лише сходилися, то все було таким логічним
– Іринко, ти вже маєш за плечима шлюб з білим платтям і фатою, як і я зі смокінгом. Це принесло нам щастя? Ні. Отже, справа зовсім не в
«Ти на себе в дзеркало дивилася?» – з такими словами чоловік пішов до молодої любки, а мене залишив з дзеркалом, де я уважно на себе дивилася. «Ну, Ніно, тобі лише сорок сім», – сказала я собі і швидко відвернулася від дзеркала.
Ні, я б довго перераховувала зморшки і сиве волосся, дуже довго, але нащо? Треба дивитися не лише на того, про кого кажуть, тобто на мене, але й на

You cannot copy content of this page