nat
Поліна була наймолодшою співробітницею методичного кабінету відділу освіти, і вже готувала себе до можливого звільнення. Та вона й не дуже засмучувалася, бо мала кілька уроків географії в міській
Ми з чоловіком живемо в двокімнатній квартирі в панельному будинку, пощастило ще колись отримати квартиру від заводу. Все життя ми збирали гроші на майбутнє, але вони в один
– Ну, не розумієш ти математики і що? Ти гарна і тобі тієї математики в житті не треба буле, бо головне вийти заміж!, – казала я їй правду
Думаю, що мама б ніколи мені не зізналася, бо я сама нічого не підозрювала всі ці роки, адже вона була моєю найкращою мамою у світі – разом шили
– Які дві тисячі, – я аж зблідла. – Як які? Та вона вже в усіх магазинах і на машинах боргує, а потім в хаті ховається, коли ми
Син у нас з’явився першим, але якоїсь радості я не відчувала, бо з таким чоловіком нічого не хочеться і навіть дитина не радує. Так ми прожили десять років,
Ми разом тридцять років і тільки недавно купили в селі невеликий будиночок, всього дві кімнати, але все мною вималюване, вичищене, вимите, випуцуване. Наші діти вже дорослі і роз’їхалися
Довго ми радилися з Романом, що ж нам робити, бо я дітей приводити на світ в орендованій квартирі не планувала. Тоді й виникла ідея аби ми разом поїхали
Це щира правда і я це знала чи не з пелюшок. Тато дуже хотів дівчинку, а мама не хотіла більше мати дітей, адже вона вважала, що уже є
– Дитино, ти відколи собі на плечі висадив Марину, то ти ніколи смачно й не поїси. Ти подивися, що вона готує! Та таке псові не даси! А діти