Мама мені завжди казала, що коли я виросту, я все зрозумію, яка вона бідолашна, який неправий батько, що вона не вільна через мене, я часто нездужала, не пускала її на роботу і все в такому дусі. Але сталося протилежне
Мені 25 років. Стосунки з мамою не дуже добрі. Ми ніби більше не сваримося, вона звиклася з моїм чоловіком, з тим, що я сама можу подбати про себе
Я не могла повірити, що моя подруга таке мені каже в обличчя! Я ж їй по секрету розповіла, а вона тепер каже, що я маю їй гроші «позичити»
Ми з Вірою дружимо з училища і разом вже років двадцять як працюємо на одному підприємстві. Якщо отак чесно сказати, то вона завжди біля мене крутилася аби когось
Мар’яна не розуміла, чому це їхнє спільне фото з чоловіком так їй муляє. Вони ж тільки недавно зійшлися і він майже прийняв її доньок. Гарно залицявся, та й зараз ще приносить каву зранку
Вона придивлялася до себе, наче ще гарна, хоч і сорок на носі. Чоло прикрила чорною гривкою, слідкує за фігурою. Вона ще струнка біля Василя, от він невелике черевце
Домовлятися – моя робота, тому домовитися з дружиною мого коханого не було ніяких проблем. Розумієте, тут тільки вірно треба розставити пріоритети і людина сама буде щаслива від того, що віддасть вам непотріб.
Звичайно, що Арсен чудовий і добрий, з ним весело і комфортно. Але він вже свою родину переріс. Про те, що пора йому йти з родини, Арсен сказав сам.
Мені аж в голові паморочиться від цих гойдалок: від дружини до мене, від мене до дружини. Але ж при цьому, що він казав – от що мені спокою не дає
Я не крала чоловіка з родини, ні. Михайло розлучився з Лізою десь через два роки після того, як вони зійшлися. Шкільне кохання, яке раптово забриніло появою дитини –
Повернулася від доньки з гостей і таке враження, що у мене пів голови вже посивіло, а волосся й дотепер дибки від почутого і побаченого. Як мені тепер жити – ось питання
Я люблю доньку дуже сильно і завжди любила та жила заради неї. Але те, що вона мені пропонує – я не хочу цього! Я не хочу так жити!
Я принесла на Івана квіти, запалила свічку і думаю, чого ж то життя так повернулося до нас? Якби не його дружина, то ми були б щасливі. А тепер його нема і мій час близько, та й дружина його теж самотня. То чи треба було так все тоді крутити
Ми з Тамарою були подругами, нерозлийвода. Разом в школу, разом на танці і разом в Івана закохалися. А він вибрав мене і я тому така була рада, що
Чоловік мій таке витворив, що я вже й сама рада, що він колишній. Але мене в голові не вкладається, як так можна було повестися. Ти ж батько, який-не-який!
Ми з Романом тяжко розходилися, вірніше я те все тяжко переживала, а він зібрав речі після чотирнадцяти років шлюб у і пішов до нової коханої. – Я йду
– Ох, Маріє, Маріє! Світ мені без тебе не милий! Ніколи б не подумав, що мені буде так твоєї мови не ставати. Колись думав, коли ти вже того рота закриєш, а тепер хоч би слово від тебе почути
Гнат в хаті не світив. Що він не бачив в цій хаті, яку сам будував, жив з Марією, ростив дітей? йому й тієї свічечки вистачає, що блимає біля
Ніколи не думала, що матиму ще кохання в своєму житті. Хоч мені й було п’ятдесят три роки, але я ніяк не могла наважитися сказати дітям, що у мене є інший чоловік. Я сподівалася, що моя мама підтримає мене, але такого я точно не сподівалася
Я була ще молодою жінкою, коли мого чоловіка не стало, дітям було тринадцять і вісім років. Як жити далі я не знала, бо чоловік був годувальником у нас

You cannot copy content of this page