nat

.- Доню, щось це надто рано. Ви лиш три місяці знайомі/ – Мамо, ну ви чого? Самі ж мріяли. А тепер що? – Доню, я хочу аби ти

Я була ще зовсім малою, коли батько привіз мене до бабусі. Пам’ятаю, що була зима і мені було дуже жарко в шубі, але дорослі не звертали на це

Я з тих мам, які оберігають доньку, як зіницю ока. А тим більше, коли вона одна. Так вже склалося, що моя Олеся не має ні братиків, ні сестричок,

Якби я почала вам розповідати, що десять років працювала на роботі, виконуючи роботу за трьох, а отримуючи менше за інших, то ви б мені впевнено сказали, що зі

Мене дуже хвилює ситуація, яка склалася поміж нами з чоловіком. Ми перетворилися у зовсім чужих людей, кожен живе своїм життям. Все почалося півтора року тому. Була на четвертому

Вона жила колись з бабусею, яка, видно, навчила її ось такому давньому, як доброта і допомога, бо зараз кожен за себе. Попри те, що Галя була дуже добра,

Я охоче йому вірила, бо й сама пережила подібне – довгий шлюб, який був без дітей, але й не зблизив нас з чоловіком. Він пішов до молодої жінки,

– Марина Ігорівна? Я Оля і кохаю вашого чоловіка, – випалила вона на одному подиху. Я зітхнула… Чому я маю з цим розбиратися? Треба серйозно поговорити з Іваном.

Я за освітою бібліотекар, тому навіть зраділа, коли мій чоловік сказав, що досить працювати на чверть ставки, а краще зайнятися домом та дітьми. – Лідо, я добре заробляю,

Може, я й була наївна в своїй щирості, але я зустрілася з суперницею. – Я дружина Дмитра, – сказала я їй, – У нас родина, розумієш? Родина і