nat

Зайшовши в під’їзд, я відчула запах горілого, сумнівів не було, – це знову Марія. Тільки б встигнути аби не дійшло до пожежі, я кинулася до дверей її квартири,

Знаєте, у мене б нічого не вийшло, якби свекруха не була така упереджена щодо мене. А що – дівчина з села, а вона ж містянка з діда-прадіда, кришталь

Коли мені було сімнадцять років, то я, як усі дівчата, вірила, що вийду заміж за коханого хлопця, ми матимемо діток, триматимемо корову і господарство. Я працюватиму в колгоспі,

– Настю, ну нащо він тобі здався? Тільки дітей робити вміє, а руки наче з того місця!- не раз казала я їй. – Та він хороший, просто йому

Але не було. Спочатку я ще вірила, що все у мене буде, просто треба знайти підходящого чоловіка, а тоді вже з ним у вогонь і воду. Були у

Це було багато років тому, мені було двадцять вісім, а на руках двоє маленьких дітей. Чоловік просто зник, не залишив ні записки, ні пояснень, ні засобів для життя.

Коли мені стукнуло двадцять п’ять, то якось само собою я почала вірити в забобони. А як тут не повіриш, коли двадцять п’ять на горизонті ні одного кавалера, який

От живу на світі 66 років, а ще м такого не бачила. Я вам правду кажу. Коли Андрій надумав женитися з Лесею, то я була дуже проти, бо

В мене лиш одне питання до свекрух – ви для кого синів ростите? Вони у вас самостійно виживуть чи лише вкупі з вами? У мене дві доньки, то

– А що тобі чоловік дарує на день народження, – спитала Люся Наталку. – Та що там дарувати… квіти принесе – і то радість, – зашарілася Наталка. –