nat

– І гроші платить, і з села смачненьке привезе, і ще й комуналку порівну! Чим тобі не добавка до пенсії? – Але ж чужа людина у мене в

– Який Микола, – не зрозуміла я. – Потапенко… Звичайно, що я знала Миколу Потапенка, який місяць тому мене кинув, бо бачте, я вже сорокарічна жінка і він

Я роблю генеральне прибирання навесні і восени, перескладаю весь одяг, щось перу, щось провітрюю, а заразом і вже до іншого добираюся – серванти, штори, підлоги… Роботи багато і

Як то одне й те саме дратує в молодості, але стає перевагою в зрілому віці? Подумати лишень, що я покинула Віктора, бо він мені приносив шоколадки і завжди

Це було сорок років тому, час дефіциту і блату. Чого я так пам’ятаю? Бо по блату купила парфуми, дорогі французькі… Віддала за них всю зарплату і ще й

Перепрошую, але я виховувала, як вміла і могла, а що він в батька свого пішов, бо приклад мав такий перед очима – то що я зроблю? Вдався мій

А вона ж наче викапана Олена, я ж не скажу кумі про це, бо вона така язиката, що й мене в зубах носитиме, не зважить, що куми. –

Наш сусід Борис завжди десь був у дорозі – то відрядження, то далеке відрядження. Жив він з матір’ю і так до своїх п’ятдесяти не привів в дім невістки.

Мені Юрко подобався, ще, коли був одруженим. Такий спокійний і врівноважений чоловік, сказав і зробив. А не так, як мій колишній – зробить як-небудь і прихвалює. А коли

Витягли ми зятька з села, але він вже й забув, як в подертих шкарпетках стояв у мене посеред хати… Нічого, я тебе породила, я тебе й відспіваю! Донька