nat
Ми в кумах у Ігоря та Тоні вже років вісімнадцять. Не скажу, що ми у них часті гості, бо Тоня жінка не дуже хлібосольна, сама не запросить на
Ми з Пилипом тридцять років разом, маємо двох дітей, які вже мають пару, правда, молодший Павло, ще лиш живе з дівчиною, але я вірю, що таки одружиться. Аж
Як сьогодні пам’ятаю – прийшла до майбутнього чоловіка в квартиру, а там тьмяний блиск лаку на меблях, важкі штори на вікнах і сяйво кришталю з етажерок. Свекруха мене
Сашко завжди хотів мати донечку, таку з великими бантами і білими підколінками, щоб усмішка була щира і оченята довірливі. Галя з усіх сил намагалася здійснити чоловікову мрію, але
Відколи Вальку пам’ятаю, то вона завжди в пошуках чоловіка була, один не підходив, то був другий, благо вона працювала на лісозаготівельному, а там чоловіків не бракувало. Мама наша
Наша донька-одиначка, я це спеціально так вирішила, тому, що сама жила в багатодітній родині і знала, як це не мати нічого свого, а все чиєсь – сестрине, сусідчине,
Невже в свої п’ятдесят п’ять я маю виправдовуватися, що мені чужий чоловік допомагає? Так, чужий, але вільний чоловік. А як зараз виживеш, коли таке твориться? Коли зарплати маленькі?
В моєму класі вчилося два хлопчики, Петрик і Олег, вони завжди сиділи разом і я вважала їх братами, коли одного разу не почула, як Петрик біг до бабусі,
Отож, мені тридцять п’ять років і я переїхала вже рік як до мами, невдале заміжжя… Але мама моя не дає мені відійти від цього, а вже водить до
Я не можу собі пояснити, чому була такою наївною. Здавалося б, уже доросла жінка, за плечима купу випробувань, розчарувань… Але ж ні! Надія все ще надіється на кохання.