nat

Всі ми знаємо, як важко приймати в себе гостей, скільки треба переробити роботи аби вони почували себе комфортно: дім прибрати, наготувати, розмістити… Але я хочу розповісти, як то

Я п’ятнадцять років працювала з Ігорем Миколайовичем і дружину його Валентину знала прекрасно. Коли стільки років працюєш. То знаєш про родинні зв’язки навіть більше, ніж хочеться, але ж

Я старша за брата на п’ять років і завжди вважала його молодшим і меншим в усьому. Тай характерами ми були різні, якщо я спокійна, то він – ну

Мене покликав голос з минулого. То був якийсь такий дивний момент, що в мене навіть думки в голові не було – стій! Не знаю, куди б я отак

Ще з самого малку я зрозуміла, що варто робити лише те, що тобі вигідно. Не хочеш, щоб вчителька писала зауваження в щоденнику – не шуми та гарно вчися,

В шістдесят років мій чоловік заявив, що йде від мене до кохання всього його життя: – Ми з тобою прожили гарне життя, виростили дітей. Але тепер я вже

Ну так, через дурницю. Але то для нього дурниця! А я таке не побачила видиво. Бо, бачте, йому треба було негайно йти сіно збирати, бо дощ передавали. І

Так склалося, що я зараз перебуваю перед таким же вибором, як і моя мама багато років тому. Ні, жити одній з дитиною я не боюся, я просто знаю,

Вибачте, але я своє місце знаю, я вам не отак просто. Завжди була при посаді та при роботі начальства. А не отак просто спідницю протирала. А хто мав

Ми трохи на перехресті живемо, тому нічого дивного, що люди не знають в який бік їхати, бо село чогось пішло на два різні боки, хоч і рахується за