nat

Тоді я набрала сина. Сказала: – Олежику, скажи татові, нехай вийде мені назустріч. У мене важкі сумки. – А тато не вдома, – каже Олег. – Він поїхав

Я була впевнена, що наш шлюб витримає заробітки. От впевнена! Я за собою стежу, двоє діток, сімнадцять років шлюбу за плечима. Думаю, це міцний фундамент. Виявилося, що ні.

Мені за маму була тітка. Батько мій десь подався в світи, а мама як пішла по слизькій доріжці, то й пішла в засвіти. Отак я залишилася сама, коли

Я хотіла мати чоловіка і саме в цьому була моя помилка, яка й зіпсувала все моє життя. – Ти маєш мати чоловіка, – звучало від бабусі, мами, родичів,

Ми з Василем ходили до ще школи, він на рік старший, але тупцяли завжди однією стежкою, а потім він мене щоразу чекав біля хвіртки, був дуже пунктуальним. Пригощав

Господи, я ж тебе благала аби ти послав моєму Назаркові добру долю! Як я мріяла про онуків! Яка я щаслива, коли я пригортаю до себе ті рученьки маленькі!

Все почалося з того, що я потрапила в новий колектив і минуле життя. Цього я точно не очікувала, бо якраз збирала себе докупи після важкого розставання. А тепер

Ми всі на роботі дивувалися, що вона всюди встигає – і мати хороша, і газдиня зразкова. І роботу свою знає та ще й гуляти встигає? – Ой, дівчата…

Спочатку всі дивувалися, чого це я поділила нашу обору надвоє, ми жили на одній половині, а свекри на іншій. Готували так само окремо і господарка була нарізно, хоча

Я Олю ще в школі вчила. Така була мила дівчинка, дуже тиха і сором’язлива, майже непомітна. А от ї маму я пам’ятала добре, особливо вона на батьківських зборах