«Ми ще подивимося, кому пощастило», – говорила мама побілілими губами, коли моя найкраща подруга йшла під вінець з моїм хлопцем, а я от-от мала привести на світ маля.
І скажу вам так – мама завжди права, повірте, бо я сама мама і ще й бабуся. А цей епізод і ці мамині слова пронесла через все життя,
– Любонько, ти куди? – здивовано спитав чоловік, бачачи, що дружина збирається спати
– Любонько, ти куди? – здивовано спитав чоловік, бачачи, що дружина збирається спати. – У ліжечко, а що? – Втомлено відповіла вона. – А посуд помити? – обурився
Я спочатку не розуміла до чого ці сцени на порожньому місці, далі чоловік гримає дверима і приходить за північ та ночує на дивані у вітальні. Але потім стала у мене на порозі жінка
– Ваш чоловік вас не любить. Майте гідність і відпустіть його. Така банальщина, але як вона звучить, коли це особисто тебе стосується, не повірите, як сурми судного дня.
Мені б тоді промовчати, адже життя така штука, що всього навчить і висновки сам зробиш і урок на зубок вивчиш. Але як побачила ту «дівчину» сина, то саме з мене й вирвалося
– Та ти моя ровесниця! Синку, ти дівчини собі знайти не можеш, ти ж у мене такий красень! А далі все тільки утверджувало мене в тому, що я
– Знаєш, з самого початку треба було з тобою женитися, – зізнався він мені
Хоч всі навколо були переконані в тому, що я люблю Дмитра ще з першого класу, але це було не так. Він мені подобався, з ним весело було кататися
«Жінки люблять вухами», – коли я була молода і таке чула, то тільки усміхалася. До чого тут вуха? Але зі мною сталася така пригода, що поставила мою сім’ю на край
Все починалося, як банальний жарт – подруга вирішила підловити чоловіка і створила сторінку з якої писала йому. А щоб він її не запідозрив, то вона дала мені до
«Навіщо ти мені це сказала? Я просила тебе про це?». Ось таке мені сказала моя подруга, коли я розказала, що бачила її чоловіка з іншою
«Навіщо ти мені це сказала? Я просила тебе про це?». Ось таке мені сказала моя подруга, коли я розказала, що бачила її чоловіка з іншою. Від такого напору
Після кожної сварки дружина виганяє мого сина
– Та скільки це ще може тривати? Ви що, діти? Вісім років разом, а поводитеся так, ніби вам по п’ятнадцять! Я вже мовчала, стримувалася, сподівалася, що якось самі
Це ж треба було на саме свято мені таке сказати. Як мені тепер перед гостями лице тримати, всі будуть нас вітати, а я що скажу
– Не вітайте, бо ми скоро будемо майно ділити, яке складали двадцять років. Я дуже емоційна жінка і раз мені та жінка свято зіпсувала своїм: «А ваш чоловік
Свекруха зажадала аби я перепросила чоловіка та забрала його додому.
– Не хочу я у вас мамо, сина забирати, хай живе з вами, як ви колись і хотіли. – Коли це було, Віточко, а ти вже забрала покористувалася,

You cannot copy content of this page