nat
Може й мою родину так збоку видно та все отак на поверхні, а я того не бачу та в бога питаю, чого ж моя така доля? Хоча ж
Він людина не проста був завжди, у них зі свекрухою доволі специфічні стосунки і я в них ніколи не лізла, бо не в тому я була віці і
Я навіть не задумувалася над тим, що говорила, бо насправді просто переказувала історію, яку почула в автобусі. Подумала, що своє щастя я цілком можу виправдати чудом. А чом
У нашій молодій родині ця страва давно стала фаворитом. Вона завжди з’являється на столі, коли хочеться чогось особливого, але без зайвих турбот. Я вперше спробувала її, коли мама
– Божечки, як ти схудла, дитино, одні шкіра і кости! Від таких слів я начисто забуваю, що вже який місяць не можу влізти в улюблену сукню, ніяк замок
Зараз самій смішно зі своєї зарозумілості, така була певна, що все на світі знаю і з усім справлюсь. Так гордо говорила, що шлюб своє віджив і якщо люди
Моя бабуся казала, що картопля — це полотно, на якому можна створити маленький кулінарний шедевр. Одного разу, в дитинстві, я спостерігала, як вона чаклувала на кухні: швидкі рухи
Навчіть своїх доньок, що повернутися додому після невдалого шлюбу — це не поразка, а прояв сили. Краще залишити стосунки, які ранять, ніж повільно втрачати себе чи своє здоров’я.
П’ятнадцять років шлюбу я була схожа на їжачка, який ліз на кактус, плакав і все одно ліз в надії заслужити любов чоловіка. Матвій сприймав мої спроби як належне,
Звістку про те, що мій син одружується я прийняла в штики. Яке одруження, коли йому лише двадцять один рік? Сім’я – це дуже серйозно, це треба знати на