Головна

Історії з життя

Та не реагуй ти так! – каже чоловік Валі, – ти ж знаєш, що мій брат із дружиною проживають з батьками. Ми не можемо всі вирушити до них, вони ж старі вже, хочуть спокою. До тітки з дядьком ми теж не можемо піти. А ми з тобою молоді, ну, зрозумій ти!
Історії з життя 0
— Насправді я дуже гостинна, — розповідає Валентина, — я люблю приймати гостей, пригощати їх смачною їжею. Але це стосується лише тих гостей, яких ми з чоловіком запрошуємо
Тобто не дасте свої речі для малюка? – здивовано протягнула свекруха, – Та віддамо ми їх , якщо ви другого надумаєте мати. Так він же у вас тільки у планах, а у нас же ось, на підході
Історії з життя 0
Я заміж вийшла 6 років тому. Зараз сиджу у декреті із 2-річною донькою. Все фінансове забезпечення на чоловікові, тому живеться нам не легко. Після того як вийду на
З чистого аркуша, кажеш? – поволі сказала я, – А немає у мене тих аркушів більше для тебе. Ти їх усі колись зім’яв забруднив і викинув. Син у нього, виявляється є? Татко йому потрібен? А ти спитав, чи можеш стати для нього татком після всього? Ми попрощатись прийшли. Ти з нами давно попрощався, а ми все якось не могли. Тепер наша черга. Так дивно, що це відбувається у тій же установі, де ти мене колись залишив, чи не так
Історії з життя 0
У моєму житті до певного часу все було добре. Я на відмінно закінчила школу і вступила до університету. Його я теж закінчила дуже добре – із червоним дипломом.
Пелюшки, пляшечки, садочки і батьківські збори, оце щастя? – поглянула на Полю зверхньо, – Я краще у санаторій поїду, або в Грузію злітаю. А ти була десь далі ніж з дитячою коляскою в парку. Ніжилась на пісочку під сонечком тропіків? Тоді скажи мені, як ти можеш мене повчати?
Історії з життя 0
Все своє життя я думала тільки про себе і жила для себе. Мені подобалося, що я могла робити те, що я хочу сама. Ніхто ніколи від мене нічого
Я йду, – сказав він якось так просто і буденно, – Думаю, причин пояснювати не потрібно, ти все сама прекрасно розумієш? Не знаю чи повинен навіть вибачення просити. Тут моєї вини немає
Історії з життя 0
Ми з чоловіком прожили у шлюбі 11 років. І все в нас було добре, тільки ось дітей Бог не дав. На цьому ґрунті у нас почалися різні неприємності
Віктор поставив слухавку так швидко, що Олена оторопіла. Застигла з відкритим ротом, подумала: «І це все? Ніякого співчуття? Міг би хоч заспокоїти»
Історії з життя 0
Минулий Новий Рік Олена згадуватиме ще довго. Відрядження затяглося, довелося здати квитки та залишатися ще на день у столиці. Засмучена, вона зателефонувала Вікторові: – Привіт! Семченко сьогодні не
Сашуню, згідно древніх вчень не можна їсти їжу на другий день – це вже не їжа. Те, що хочеш з’їсти завтра – треба готувати завтра
Історії з життя 0
Олександра стояла перед вітриною і думала, що їй сьогодні приготувати на вечерю, на сніданок і на обід. Її фантазії вже не вистачало, щоб нагодувати сім’ю ситно, різноманітно та
Всі дивувалися, чому Жанна так вчепилася в цього хлопчину. Інша б на її місці давно знайшла б хорошого хлопця і вийшла заміж, а ця ні. Каже «Я маю йому допомогти, бо всі від нього відвернулися». Та ще б не відвернулися!
Історії з життя 0
Жанна в свої двадцять шукала сенс життя. Всі навколо були або далекі, або далекі. А вона не хотіла такою бути, не хотіла йти з лемінгами і падати в
Господарем у чужому домі він так і не став, жив за розкладом, шкарпетки не розкидав, сам мив за собою посуд. Одного разу залишив брудну чашку, за що його добряче висповідали
Історії з життя 0
До Миколи прийшла криза середнього віку. За декілька років до свого п’ятдесятиріччя він пішов від дружини. Пішов не до молодшої панночки, а до її ровесниці. Розлучницю звали Галина.
— А ви моя мама? – почула одного разу крізь морок буття, – Ви моя мама? – повторив дитячий голос з такою надією в голосі, що сльози самі покотились щоками
Історії з життя 0
Підійде, послухає чи дихаю. Малесенькими рученятками натягне ковдру вище і постарається зручніше вмостити мою подушку. Постоїть поруч нерішуче, потім скаже тихесенько: «Я люблю тебе, мамусю». А я вже

You cannot copy content of this page