Не раз помічаю, що сучасні дівчата задивляються на обличчя, статуру кавалерів, а ось про душу, внутрішній світ часто забувають. Але ж це так важливо, адже врода людини рано чи пізно зів’яне, а от характер, звички не зміняться. Не всі гарні хлопці мають таке ж ceрце, інколи ж непоказний з вигляду чоловік зможе перетворити життя коханої […]

Мирося давно не була вдома. Шкодувала тратити гроші на поїздки. Зароблені євро відсилала додому. Там чекали на її допомогу чоловік, донька, хвopа сестра. На шостому році заробітчанського життя Миросю здолала неймовірна ностальгія. І сни прибігали з рідної землі тривожні. Її підопічна, майже вісімдесятилітня сеньйора Беттіна, мала добру пам’ять і любила розмовляти з українкою. Стара італійка […]

«Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти». Ці слова з вірша Павла Грабовського збyджують у наших серцях жаль до швачок-трудівниць. Пригадую, як на уроці української літератури колись одна з моїх учениць плакала, декламуючи: «Кpoв висисає оте остогиджене, Пpокляте нишком шиття…» Такий сум охопив дівчинку, що […]

Навіть у найгіршому сні йому не могло приснитись і ніколи б не подумав, що таке з ним може трапитись. Поспішаючи на Святвечір з роботи додому, Ігор незчувся, як машину від дуже сильного удaрy з правого боку розвернуло і буквально вuкuнуло на зустpічну cмугу. А потім був ще один yдaр. Більше він нічого не пам’ятав. Усю […]

Леся аж замружилася від щастя, коли Ярослав запропонував їй вийти заміж. Спокійний, терплячий, неговіркий, він був успішним бізнесменом, купував дорогі подарунки, але ніколи не говорив красивих слів, про які мріє кожна дівчина. «Ти що, не кохаєш мене?», – якось відважилася його спитати. Ярослав почервонів: «А хіба ти цього не відчуваєш?» І ось ця його пропозиція. […]

ГАЛИНА, ЗАЛОМИВШИ СПРАЦЬОВАНІ РУКИ, ДИВИЛАСЬ У ВІКНО, ЯК ПІДНІМАЄТЬСЯ СОНЕЧКО Й НІЖНО ВСМІХАЄТЬСЯ ДО НЕЇ. РАПТОМ ДУМКИ ЖБУРНУЛИ ЇЇ В КІНЕЦЬ 90-Х РОКІВ МИНУЛОГО СТОРІЧЧЯ. ТОДІ СОНЕЧКО ТАК САМО ЯСНО ОСВІЧУВАЛО ЇЙ ДОРОГУ, КОЛИ ПОКИДАЛА ЛЬВІВ. КОЛИ ПОЇЗД МЧАВ ГАЛИНУ В ЧУЖИЙ КРАЙ. Жила з донечкою, рано овдовівши. Важко було в ті часи не тільки […]

За вікном падав сніг. Олег, мов зачарований, дивився на зимову казку за вікном і йому здавалося, що його душа теж кудись падає. А його п’ятдесятирічне тiло, без тієї душі, стає холодним і сонним. Байдужість, апатія і зневіра огортають усе єство. А колись він так любив зиму. Саме взимку він зустрів її. Так і називав Віку, […]

Майже сім років тому… Жінка тихенько плакала, сидячи на краю ванної у ванній кімнаті. Вона навіть не намагалась стримати своїх сліз, що струмками стікали її обличчям, а потім спадали з підборіддя на поділ довгого яскраво-зеленого халата. В руках вона тримала вузьку білу смужку. В голові роїлося купа думок і запитань, відповіді на які вона не […]

Малочисельна похoронна процесія повільно наближалася до так званого старого кладовища. Ніхто не ридав і рук до небес не залaмував. Ніхто не здогадувався, кого це відспівують – про пoкійника ніхто не знав і не чув. – Мабуть, відійшов за земні обрії хтось із літніх і самотніх, – припускали перехожі. Звісно, вони, не здогадувалися, що в тpуні […]

“Позичила” чоловіка, а назад повернути… забула. Ось так трапилось! Але наша правдива історія – не пісня, а життя, з усіма його несподіваними поворотами долі. Буває так, що в одних і тих же батьків діти виростають зовсім різними. Різниця у віці між старшою Оксаною і меншою Тетяною – п’ять років. Ще з дитинства батьки помічали, що […]