fbpx
Головна

Історії з життя

Дожила я вже до того, що менша невістка до мене сина не пускає: “Як треба, – каже мені, – то несіть свій борщ у каструлі сюди, бо я чоловіка до вас не відправлю і край”. Бачте, береже вона його, швидко добро забула
Історії з життя 0
Дожила я вже до того, що менша невістка до мене сина не пускає: “Як треба, – каже мені, – то несіть свій борщ у каструлі сюди, бо я
Звичайно, що я помітила переміни в чоловікові, але я ніяк не пов’язувала їх з тим, що у нього хтось є. Яка інша жінка, коли вже пенсія на носі?
Історії з життя 0
Михайло приходив з роботи дуже невдоволеним, хоч його завжди зустрічав прибраний дім і смачна вечеря. Проте, чоловік робив такий вигляд, неначе я йому підсовую собачі консерви, а не
Додуматися до такого – в матері дитину забрати і все тільки для того аби аліменти не платити! Донька моя он приїхала, місця собі не знаходить, де ж вона думала, що все так обернеться, а я ж їй говорила аби вона добре дивилася за кого заміж виходить
Історії з життя 0
– Доню, твій Андрій звичайний собі робочий, з твоєю зовнішністю ти можеш собі знайти багатого чоловіка і чудово жити. Так, це тепер вже вона розуміє, що не міг
Всі з нас знають казку про солом’яного бичка. Я на своєму досвіді дізналася, що таке ув’язнути в смолі разом з коханою мого чоловіка на довгі роки. Скажу вам ще, що й чоловік, в якому ми обидві вгрузли був не мільйонером і не красенем, а просто так сталося у кожної з нас через певні причини
Історії з життя 0
Отож, я жила з Максимом вже десять років, любов як така пройшла, проте, діти малі і я вирішила, що перетерплю, поки кохана відступить. Це на початку я любила
Не таке запрошення від доньки на весілля я очікувала, виявляється, якщо я не прийду, то нічого страшного, головне, що батько прийде з новою дружиною
Історії з життя 0
– Мамо, ви розійшлися п’ятнадцять років тому. Треба вже забути цю історію і жити далі! Мало хто розходиться, але якось живе далі і нормально спілкується з іншим, як
Жінки, тут на заробітках, не можуть мені повірити, що від такого господарчого чоловіка я хочу відкупитися. Адже в Тараса й руки золоті і він без звичок поганих, зарплату віддає та дітей любить. А тут я хочу йому частку з квартири виплатити, щоб ніколи більше справи з ним не мати
Історії з життя 0
Мені зараз шістдесят років на носі і я залишилася сама в двокімнатній квартирі, діти вже свої родини мають, онуків мені подарували. Сиди, бабо, та й тішся, але ж
Бачу я, що сусідка сіла на поріг та розгублено дивиться в слід машині, що від’їжджає. Знаю, що вона й речі вже зібрала, думала син до себе забере, а він сам поїхав. І що мені тепер робити?
Історії з життя 0
– Що, Петрівно, поїхали твої?, – кажу до неї. – Так, поїхали, – якось втомлено каже вона. Мені важко на неї дивитися, адже так вже вона свого Василька
Інна прокинулася і першим ділом потяглася до телефону, адже треба перевірити, що там їй зорі підготували. Ну, нарешті!
Історії з життя 0
«Сьогодні ви зустрінете своє кохання!» – ось, що готували їй зорі і Інна була дуже рада тому, адже вона з усіх сторін гарна, в міру підтягнена, модно одягнена
Я вийшла на вулицю і зітхнула з полегкістю, діагноз не підтвердився, отже, можна жити далі. Сіла на лавочку, щоб поскладати всі результати в сумку і трохи заспокоїтися.
Історії з життя 0
– Який чудовий день, – почула поруч себе і дуже здивувалася. Ну, по-перше, день був похмурим і тільки спів одинокої пташки говорив про те, що на вулиці весна,
Моя мама дуже хвилювалася за те аби я не була сама на схилі років. не дивно, адже мені було сорок років, а ніякого кавалера й близько біля мене не було.
Історії з життя 0
– Ну чого ти, Маріє, в батька пішла? Ну хоч би трохи в мене, – казала вона мені, – Як ти тепер сама будеш жити? ніхто тобі й

You cannot copy content of this page