– Сорок років, хто б міг подумати, що я з тобою проживу. Але ти мені годила, нічого не скажу, тому маєш такого гарного чоловіка, – ось так він привітав маму.
Коли я виходила заміж, то мама мені тільки одне казала: «Не йди моїм шляхом» і це викликало в мене суперечливі відчуття, адже, скільки себе пам’ятаю, то тато завжди
Навіть поява на світ нашої спільної дитини не привела Максима до мене
Кожна жінка хоче бути особливою для свого коханого. Тому й придумали себе величати принцесою чи королевою самі жінки чи чоловіки? Думаю, що чоловіки, які таким чином хочуть аби
Від самого мого весілля до тепер, подруги все не стомлюються мене питати одне й те ж
Від самого мого весілля до тепер, подруги все не стомлюються мене питати одне й те ж. Колись я ще пробувала переконувати їх, що все не так однозначно, але
Мене тішить, що постійне переживання за долю Катерини, нарешті, покине моє серце
Молодша сестричка Катруся появилася на світ, коли мені було п’ятнадцять років. Мої батьки дуже хотіли другої дитини, та доля піднесла їм сюрприз, коли вони такого щастя вже й
А тут, Петро вже свою оту любку та прямо в квартиру нашу привів. Ще й не поділили нічого, а він уже ту Фаїну свою у велику кімнату, та й живуть
Вже як дійшов мені терпець краю, то я зібравши речі таки поїхала до своєї свахи у село жити. Я ж коли їй жалілась, то вона мені все: —
А невістка моя – Галька, очі під лоба пускає, та все ж ні на крок не відходить – пасе мене
Добре, що я окремо проживаю, то мала змогу забирати свою онуку під своє крило. А дитина одразу, ще змалку відчувала, хто її любить по-справжньому. Бігла до мене Лялечка
До села я вирішила їхати з самого ранку, на шосту годину, щоб ніхто мене не бачив. Якось вже так вийшло, що для сільських я була тією, що проміняла все на місто, а для мого міського чоловіка так і залишилася тією, з якої ніяк село не витягнеш
Я чесно намагалася годити і тим, і тим, але у мене не виходило. Я навіть міняла мову на суржик, щоб не говорити літературною, але все одно чула: –
Я була дуже щаслива, але свекруха сказала, що вона мене з села витурить
Свекруха перейшла від слів до діла. Коли я вернулася з роботи, то побачила, що всі шибки в хаті на підлозі. Ту ніч я ночувала на протязі, зібравши скло,
– А мені хтось допомагав?, – кажу я їй, – ти ж така була незалежна, хотіла й на роботі працювати, щоб гроші свої мати, щоб не залежати від Дмитрика
От і дожилися, що нема порядному хлопцеві кого й заміж брати. І то не тільки я так думаю, то багато моїх знайомих мають таку проблемку – молоді жінки
– Галю, то я, відкривай. Не дочекався тебе, то й сам прийшов.
Донька, яка мала бути моєю радістю і гордістю, вкотре перевертає моє життя з ніг на голову. Я ще молода жінка, мені лиш сорок вісім років, якраз зав’язалися стосунки

You cannot copy content of this page