Історії з життя
У цей непростий час я залишилась одна із трьома дітками. Нині я змушена одна виховувати трьох синів. Ми переїхали зі свого дому у маленьке містечко на Хмельниччині, винайняли
Де в ній береться стільки краси? Це я про свою подругу отак думаю і не знаю, як вона може проживши таке нелегке життя, творити такі гарні вишиті картини,
У мене троє дітей, хоча мені лише 27 років. Я вийшла заміж з великого кохання, але, мабуть, поспішила. Мій чоловік заробляє мало, і ми завжди економимо на всьому.
Віра тоді багато пережила перешіптувань та обурливих поглядів, бо ж то неабияка дивина, що викладачка одружується зі студентом. Те, що студент був лише на три роки від неї
З її рота вилітали слова, а мені здавалося, що вилітає рій комашні. Це не могла бути людина, яку я знала і якій довіряла. Ми вчилися на одному факультеті
Мама сама до нас попросилась у місто. Говорила, що з її села вже майже усі виїхали і їй трохи лячно там самій жити. Ми з чоловіком розуміли, що
Я вчора дізналась хвилюючу і радісну новину для нас із чоловіком. Десять років на це очікували, вже й надія зникла, а тут на тобі – справжнє чудо. Проте,
До мене в столичну квартиру перебралась донька з чоловіком і дітьми із селища, що під Києвом. Квартира у мене хоч і двокімнатна, але малесенька, нам усім відверто тісно.
Я нарешті вийшла на пенсію. Почуваю себе прекрасно і не вважаю себе людиною похилого віку, тому цілком можу насолоджуватися заслуженим відпочинком. Вирішила здати квартиру свою в оренду і
На заробітках в Італії я була більше двадцяти років. За цей час я не тільки дім у селі гарний збудувала, а й дітям по квартирі і дачі придбала.