Історії з життя
Я залишилася без батька, коли мені виповнилось 20. На ой час я на другому курсі вже навчалась і мала нареченого. Коли поїхала проводжати тата в останню путь, то
Микита з нетерпінням чекав від коханої відповіді на свої листи. Вона написала йому, що при надії, що призналася своїй мамі, що вона її не сварила, а пішла з
У свої п’ятдесят два я звикла до того, що лиш «маю»: маю допомагати, маю заробляти, маю віддавати. І нічого не чекати навзаєм, бо це мій обов’язок. Хто як
Півроку тому мама моя заявила, що їй самотньо, і завела собі собаку. Не маленьку таксу, а теля під 40 кг. Я ще тоді була проти такого її рішення,
Я така яка я є і всі про це знають. Ну не вмію я стримуватись, не можу я змовчати, чи зробити вигляд що все гаразд тоді, коли воно
Ви знаєте, мій дім у мене забрано двічі. Вперше, то було у лютому минулого року, коли я з дітьми з-під Києва у Німеччину виїжджала, а вдруге – свекрухою
Раптом для себе з’ясувала, що чоловік у мене дуже дволичний. Поки ми в ямі сиділи, допомога батьків була потрібна, так у нього від усмішки ледь щоки не тріскали.
Ми прожили із колишнім чоловіком разом 6 років. І я навіть не розуміла, який він марнотратник. Зараз мої рахунки за комуналку навіть не вдвічі, а втричі менші, ніж
Наша донька Аліна, близько року тому, вийшла заміж за однокласника Артема. Мабуть, хлопець вирішив, що знайшов «тепле» містечко, оскільки ми маємо невеликий, але стабільний бізнес. Річ у тім,
За моє жито, ще мене й бито. Отак і про мене – за мою доброту я тепер маю купу недоброзичливців. Наше село далеко від траси, тому добиратися до