Історії з життя
З пагорба відкривався вид на цвинтар: сотні мерехтливих вогників світилися в присмерку, сотні спогадів линули до рідної людини і передавали їй молитви та прохання про добру згадку у
А ще я з дитинства маю ніжну любов до Франції. Я завжди мріяла побувати в їхній столиці, яка для мене була містом мрії. Працюю я на двох роботах,
Павло прийшов додому. Невдоволений. Мені не треба було нічого питати, бо він сам почав розповідати: — Мені хотілося здивувати Лізочку, не попереджав, що заберу її з садка. І
Донька знову скинула мій дзвінок, втім я й не дуже сподівалась на те, що ми поговоримо. Дуже вже вона ображена на мене, адже я вирішила, що з мене
Ніна Василівна готувала вечерю, коли раптом грюкнули вхідні двері. Витираючи на ходу руки поспішила в коридор. – Олексію? Що ти так пізно? Чому один? Щось сталося? – Мам,
Виставила свою доньку із дітьми за двері і не шкодую. Справа в тому, що зять іншу має. а вона горда – до мене подалась, розлучатись надумала. Є ні!
У мене подруга займається всякими видами непотрібного рукоділля. Ліпить якісь статуетки, вишиває бісером картини, вишиває хрестиком, робить набивні іграшки та все в цьому дусі. Непотрібним я її рукоділля
Я сім місяців прожила за кордоном і по поверненні першим же ділом оформила заповіт. Зі здоров’ям у мене все гаразд, але поглянувши на досвід європейців зрозуміла, що він
Їй було цікаво й приготування страв, й традиції на самий вечір і підкидання куті до стелі. На цій оказії вона вона краєм ока побачила перекошене обличчя газдині від
Я пізня дитина, у свої 27 маю семидесятирічну маму і бабусю, якій 92. Нині вони не справляються уже самі і постало гостре питання про те, що їх потрібно