Головна

Історії з життя

Звичайно, що я теж люблю подругам і на дітей, і на чоловіка, і на життя пожалітися, як без цього. Але ж усе має міру, бо слухати те, що розповідає про своє життя Марина, то таке відчуття, наче вона тим насолоджується
Історії з життя 0
Ми з подругами зібралися на черговий дівич-вечір, адже, що на ті сорок вісім років, ще молоді і повні сил. Отак нагуляємося, ковтнемо свіжого повітря і назад до буденності,
Інколи я не можу заснути чи прокидаюся від думки, що я могла б зараз бути геть сама, тоді навшпиньки йду в дитячу, щоб перевірити чи не розкрилися онуки, поправляю ковдрочки, а далі йду молитися і дякувати Богу, що багато років тому не дав мені зробити непоправне
Історії з життя 0
Я була гарна, справді, але у нас в селі багато гарних дівчат, конкуренція була дуже висока, а хлопців гарних на пальцях порахувати. Але я ще той характер мала,
Я саме маму у іншу кімнату відвезла, як чую, що за столом брати чоловіка йому за тата говорити почали. І головне – ніхто ні про що не просить, не радиться, говорять уже фактом: привезем і буде от так. Я не витримала і вихором до столу: “Що надумали, – кажу, – А в мене запитали?”. Ті поглянули на мене зверхньо і знову до чоловіка: “Завтра тата перевезем”. Тоді я вчинила так, як нині є. Іншого варіанту не мала
Історії з життя 0
Я саме маму у іншу кімнату відвезла, як чую, що за столом брати чоловіка йому за тата говорити почали. І головне – ніхто ні про що не просить,
Остаточно з сусідкою я розсварилася, коли вона мені порадила посіяти між капусту чорнобривці, мовляв, так мушка їсти не буде. А вона й капусту з’їла і чорнобривцями закусила! Зоя й до того була така, що всюди її мало бути зверху, тому, коли вона знову прийшла до мене з порадами, то я вже не стрималася, якби ж я знала
Історії з життя 0
Я була певна, що Зоя мені заздрить, а як ні, коли завжди в курсі всіх наших справ і ще й повчала мене все життя, то те не роби,
“А що то ви тут знову робите, – ще біля хвіртки мене перепинила сваха, – Чого не спиться – шоста на годиннику. Оце сиджу і чекаю вас, бо не могла повірити, що донька мені правду каже. Так і є. Вам не соромно? Що ви собі дозволяєте?”
Історії з життя 0
“А що то ви тут знову робите, – ще біля хвіртки мене перепинила сваха, – Чого не спиться – шоста на годиннику. Оце сиджу і чекаю вас, бо
Все мене в житті влаштовувало, поки не з’явилася та жінка і почала собою красуватися, то не тільки така моя думка, я ж бачу, що в колективі почало творитися. Та й що вже казати – сама я підупала під її вплив і не знаю, що би й натворила, якби не чоловік.
Історії з життя 0
Мені сорок сім років, і собі жила, як жила: робота, магазин, дім і на вихідні дача в свекрів. Діти вчаться, вдома рідко, життя моє без потрясінь і негараздів,
Як вона мене впізнала, я досі зрозуміти не можу. Надто я змінилась за ці 30 років, нічого не залишилось від тієї дівчини, що стояла в неї на порозі колись. Але Рита Володимирівна впевнено узяла мене під руку і повела до найближчої лавки. “А я все про тебе згадую, Аню.” – заговорила так, ніби й не було цих тридцяти років
Історії з життя 0
Як вона мене впізнала, я досі зрозуміти не можу. Надто я змінилась за ці 30 років, нічого не залишилось від тієї дівчини, що стояла в неї на порозі
Я нарешті перехрестилася, коли доньку видала заміж. Знаю, зараз таке не прийнято казати, але вона була ні до чого не придатна і я думала, що хоч заміж вийде та дітей на світ приведе і вже життя надаремно не проживе, вже буда зайнята справді важливими справами і покине тих своїх велемудрих подруг, які вже встигли розлучитися і на вуха їй шепотіли, що нікому того заміжжя й близько не треба, а самі, мов ті коршуни, за хлопами дивилися
Історії з життя 0
Може, я не така мама, строга чи вимоглива, але моя донька ніде себе не могла знайти: ні на роботі, ні в житті, ні хобі нема, ні чоловіка. Отак
Напхавши повні торби продуктів я йшла до матері. В голові крутилося безліч думок і всі навколо того, де б це ще заробити зайву копійку. Хоча я і так не справлялася з тим об’ємом роботи що мала. У добі всього 24 години і мені було мало
Історії з життя 0
Напхавши повні торби продуктів я йшла до матері. В голові крутилося безліч думок і всі навколо того, де б це ще заробити зайву копійку. Хоча я і так
Інна, моя найближча подруга, марила кар’єрою юристки та мріяла дорости аж до судді чи прокурорки, і тільки тоді зважитись створити сім’ю. А починати їй довелося з агентки страхової компанії
Історії з життя 0
Інна, моя найближча подруга, марила кар’єрою юристки та мріяла дорости аж до судді чи прокурорки, і тільки тоді зважитись створити сім’ю. А починати їй довелося з агентки страхової

You cannot copy content of this page